ДВІ ПОРАДИ
Прийшов хворий до лікаря.
– Кепське, – каже, – діло.
Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло.
– Де працюєте, шановний?
– Тут, у нашім місті.
– А яка у вас зарплата?
– Півтораста-двісті.
– Я вам раджу калорійні споживать продукти,
Масло, ряжанку, сметану, овочі і фрукти. –
Це пішов. Заходить інший. Горбиться і стогне.
– Щось я, – каже, – худну й худну. Тіло просто сохне.
– Заробляєте ви скільки?
– Пенсію приносить
Листоноша. Небагато, та для мене досить.
– То давайте, – каже лікар, – на ходьбу натиснем.
Більш бувайте на повітрі, заряджайтесь киснем.
1989.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Поміняємо на весну…” Поміняємо на весну Шапку на картузика… Лиш галузочка воскресла, А він каже: “Му-зи-ка!” Можна луснути зі сміху! Ви бачили дивака? […]...
- БРОНЗОВЕ ТІЛО В мене бронзове тіло На білім піску Скільки іскор горіло На яснім струмку Скільки плямок тремтіло На обличчі води В […]...
- ПУГАЧ Близько мене стогне пугач Саме серед ночі, Віщує він нещасному Скоро закрить очі, Стогне пугач, стогне сірий Да над головою, […]...
- БАБУНИН ДОЩ Бабунин дощ, на климці цяпота, І стежка в яблуках вже стежкояблуката, З котяри – іскри! З м’яти – чамрота! Пускає […]...
- “Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер…” Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи […]...
- “Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...
- ВПЕРТИЙ ЛЕКТОР Хоч у лектора зубі спереду й немає, Він на пенсію не йде, лекції читає Про мораль та про нові норми […]...
- НА ТРЬОХ Зайшов Мусій у ворота, хилиться од вітру. – Оце на трьох, – каже жінці, – хряпнули півлітру. – Та як […]...
- ЛИХЕ ОКО Молоденький лікар вперше хворого прийма. Розмовля баском солідним, щоки надима. Хворий стогне: – Весь розбитий. Занепав чомусь. – Лікар каже: […]...
- ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА Не до мистців, не в пантеон поетів прийшов, щоб слави лавр прийняти на чоло: – ще не настав той час, […]...
- ІСТОРІЯ ХВОРОБИ Занедужав наш Омелько, кілька літ хворів. Побував у кабінетах різних лікарів. Пив навари і мікстури, порошки ковтав, Доки висох, як […]...
- СТАЛІНІСТ Галіфе, і чоботи із рипом, І піджак з добротного сукна. На людей він рикав лютим риком І ходив селом, як […]...
- ВІРШІ НА СКЕЛІ Душа, як жінка – наревлась і спить, Здригаючись вві сні високогрудо. Прекрасна мить: і серце не щемить, І не питають, […]...
- ЗА ТОБОЮ! Не раз по тобі тужу в розжалення годину, Як вітер жалісно об рами б’є віконні; Надворі смутна ніч… Дощ стогне […]...
- ГЕТЬ НЕНАВИСНУ СОРОЧКУ Геть ненависну сорочку! Шовк – тут грубе полотнище! До грудей хай ближче груди І до серця – серця ближче! Геть […]...
- ЛИСТОНОША Що за вершник вранці при дні Під дворами їздить на коні? Чом він їздить, вершник, і чому Всі дівчата раді […]...
- АБРАКСАС Навіяне романом “Деміан” Г. Гессе Небо і час, числа і люди – все Абраксас, півняча голова, ноги-змії і тіло ніби […]...
- ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...
- СЕНС ЖИТТЯ Де реальність, де сон – Чи збагну до пуття? Сірий морок Минуле сповив пеленою – Мов не я, а хтось […]...
- СТРАШНІ ЗНАННЯ Прийшов студент четвертий раз складати сопромат. Хвилин п’ятнадцять щось молов – і все було не в лад. Професор мовив: – […]...
- ЛІКИ ВІД СТРАХУ Хворий в лікаря зубного стогне і тремтить: – Ой, боюся, не торкайтесь. Клятий зуб болить. Ой, не можу. Ой, боюся! […]...
- В казематі (“Понад полем іде…”) XI Косар Понад полем іде, Не покоси кладе, Не покоси кладе – гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде! […]...
- ЗВЕРШЕНО КЛОПІТ ЛІТА Повний гороху кошіль. Мак зі стіни звиса. Осінь, ласкаво прошу в хату мою і в сад. Викопано картоплю, моркву і […]...
- ЕКЗОТИКА Якби це було просто щастя, то це було б просто щастя. А все, що зверх того, це вже – поезія. […]...
- УРИВОК РОЗМОВИ – Болить у грудях щось мені, Болить… – А як же ти хотів, Щоб так, безслідно, Проходило повз тебе Все, […]...
- СПИС У батька є гострий спис, А довгий спис, довгий, та не сяє! Бо як на стіні повис, Щось довго вже […]...
- (РІЧКА) Зійшовши до річки, ми воду торкнули руками. У липні так любимо тіло води, що втікає між пальців. Сто млинів було […]...
- “Згадаєш їжака, що я приніс…” Згадаєш їжака, що я приніс, І як вночі він бігав по кімнаті. А вже роки убогі і багаті, Як сніг […]...
- ЛАСКАВА ДІВЧИНА За прилавком у крамниці дівчина білява. Покупець до неї каже: – Ви така ласкава. А оті, що рядом з вами, […]...
- СПІВАК. За Шіллером. “De Theilung der Erde” “Ходіть, люди, ходіть, добрі, Ходіть, мої діти! – Каже господь милосердний, – Поділю вас світом. Що видите – то і […]...
- Станція Прилуки Весна буя – війни кінець, У маршів – сяйні звуки, І радість лине до сердець На станції Прилуки! Жде переповнений […]...
- КОЛИ Не засну. Не знав дня і ночі, як з роси трави зелені очі ловлять погляд мій… В цю веремію про […]...
- УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ РОЗМОВНИК Німець каже: Ви слов’яне? – Слов’яне! Слов’яне! Наше слово полум’яне Повік не зов’яне! Німець каже: Ви моголи? – Моголи! Моголи! […]...
- ВУСАНЬ – Ти чого це, – каже Клим вусаню Єгору, – То опустиш вуса вниз, то закрутиш вгору? – Вуса в […]...
- ТАЙНА ВЕЧЕРЯ “…Ось хліб і вино. Споживайте – це тіло моє. Прийміть і пийте – це кров моя”. (Євхаристія) “Сідайте, браття, мирно […]...
- “Батько рідко співав, говорив небагато…” Батько рідко співав, говорив небагато, Спочивав од роботи хіба що на свято. Ми нелегко жили, часом хліба не мали, Та […]...
- “Очі розпечену магму ллють…” Очі розпечену магму ллють, Губи тремтять потворно – Сліпа та безсила лють Прийшла і взяла за горло. І став я […]...
- ПОВІНЬ Сталося! Одна лише краплина покотилась тихо, неквапливо – і зненацька рушили сніги. Попливли замети крихкотілі, задвигтіло все, заклекотіло – потекли […]...
- “Жовта нитка буде. Нитка жовта…” Жовта нитка буде. Нитка жовта. Жовта барва горбиться, як віск. Ти не щез – на полотні зійшов ти проступаєш, як […]...
- ПО ТУЧІ Шумом грається бір, шумом ломиться ліс, Шум колише дерева на горах, В дебрах стогне ріка, розревілась, як біс, Котить звали […]...