“Важко прокинутись і піти…”
Важко прокинутись і піти
в ранок похмурий.
“Де мій коханий?” – питала ти
сторожа мурів.
Вічна сторожа, звісно, не спить.
Погляд відводить.
Мовчки відводить погляд століть.
Гордо відходить.
Важко далі в чорному йти
тілі і віці.
“Де мій коханий?” – питала ти
слуг кам’яниці.
Слуги не знають, та не мовчать,
древні й затяті.
“Ми б віддали обмить, поховать.
Ми не зі знаті”.
Сторож не скаже, служка не зна.
Перед порогом
ти озирнулась: подобизна
духа святого.
Важко розгледіть ранішній лик.
Страшно ступити.
“Ще не заходь, – сказав чоловік
голосом битим, –
ти не шукала право забуть,
ти ще не зможеш.
Тут або служать, або стережуть.
Ділять по-своєму білу грудь
слуги й сторожа”.
(3 votes, average: 2,67 out of 5)Related posts:
- “Вжитись важко, мов крило у небо…” Вжитись важко, мов крило у небо, Чи в хвилі роздратовані – весло В настійливу і нелегку потребу: Родиться в слові, […]...
- “Бути Колумбом важко…” Гей, нові Колумби… В. Симоненко Бути Колумбом важко… Як важко взагалі першим – чесним і благородним Для світу ти відкриваєш […]...
- “Тяжко-важко вік свій коротати…” Тяжко-важко вік свій коротати У незнання сумерці німім, І хилитись, і в ярмі стогнати, До могили простогнати в нім. Тяжко-важко […]...
- Думка (“Тяжко-важко в світі жити…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,- Хоч з гори та в воду! Утопився б молоденький, Щоб […]...
- “Шипшина важко віддає плоди…” Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не […]...
- “Я важко жив. Мені було…” Я важко жив. Мені було Не до розваг у світі цьому, Де так сплелось добро і зло, Як світло й […]...
- НОСТАЛЬГІЯ (поема, 1995)”Чому так важко бути нам собою…” Ми ще ніколи не були собою. Максим Рильський I Чому так важко бути нам собою, Коли нема для духу заборон, […]...
- ГЕТСИМАНСЬКИЙ САД Хитало тополі. Густішали тіні. Хрест-навхрест, хрест-навхрест лілеї хилило. Хрустіла зів’яла трава під коліном… Учитель молився. Наблизились кроки. Мечі забряжчали. Навколо […]...
- ДРУЗІВ ЗДОБУТИ ВАЖКО якщо розмовляючи з низькорослим скажу про таких як він курдупель карлик цурпалок одразу наживу собі ворога але якщо коренастому блондинові […]...
- “Роздумано, важко ступали коні…” Пам’яті З. С-ської Роздумано, важно ступали коні. Ти лежала високо й спокійно, Сама непорушна, ти всіх вела. Суворі люди ішли […]...
- НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
- “Щоночі сад приходить до вікна…” Щоночі сад приходить до вікна, І житнє поле шелестить щоночі, І жінка та, що на землі одна, Стоїть за крок […]...
- БРАМА Дикими, незнаними речами Марить брама у тривожнім сні, Де сторожа брязкає ключами І скриплять ворота захисні. Привиди з кривавими мечами, […]...
- (ЗАБУТТЯ) Гак, наче брама – то вхід. Є міста, до яких неможливо зайти через браму. Є міста, до яких неможливо зайти. […]...
- МИТЬ З Брюсова Той погляд її – він яскравіш зорі, Блискучий брильянтовий хрест угорі. Той погляд її – він яскравіш зорі! […]...
- ВІГІЛЇЇ CVIII На лезо – слух, аж сизо; погляд гострить Передчуття, де – ледь земля прочахла. Всі маяки – ганчір’ям – у […]...
- АТЛАНТІДА Вабить мене в краї незнані далекі В царство ледяних шпилів і червоної міди Через плечі віків озирнулась до мене Ревекка […]...
- ЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала в кручі, Сю ніч ворон казав: “Апчхи!” Сю […]...
- ПЛЮЩ Кате московський, Очі розплющ! Напрям не ковзький Вимріяв Плющ. Ворог неситий Тіло здолав, – Духа не вбити Шквалом облав! Нас […]...
- “Є стіни, стеля…” Є стіни, стеля. Вже заходь до хати. Нема підлоги – вигадать не зміг. А на стіні припала божа мати до […]...
- “Поля – облоги і бур’ян…” Поля – облоги і бур’ян. Все рідше й рідше плуг їх оре. Молошний ранішній туман Про щось заховане говоре. Щороку […]...
- КОЛИ Не засну. Не знав дня і ночі, як з роси трави зелені очі ловлять погляд мій… В цю веремію про […]...
- БУДЬ ЗАВЖДИ ПРИ МЕНІ Будь завжди при мені, Хоч лиш у мрії й сні, Коханий Краю мій, Вітчизно дорога, Як чашу гіркоти Підносить вже […]...
- “І мати молода, і сонце юне…” І мати молода, і сонце юне, І в неї на колінах немовля. В прозорому повітрі, наче струни, Гудіння оксамитного джмеля. […]...
- ОДА ДО КНИЖКИ Я люблю тебе, книжко, Без тебе померк би мій світ, А очі здавались би зайвими В місті, де небо і […]...
- СПІВЕЦЬ “Що се за гук під ворітьми я чую, І восклики на замковому мості? Довгенько вже з гостьми я бенкетую, Та […]...
- ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! […]...
- “Ми прив’язані міцно до телефонів…” Ми прив’язані міцно до телефонів, що не можемо роз’єднатись, притягнуті поглядами, що не можемо їх відвести, Ми, зустрівшись, сплітаємось міцно […]...
- МАРКО ПЕКЕЛЬНИЙ …отож випросив я врешті у долі погляд Горгони і спершу – злодія скам’янив; все він крав: і золоті канделябри в […]...
- АРХИП ТЕСЛЕНКО В ХАРКІВЦЯХ Диму, диму сьогодні в мене в хаті було. З листа до М. Грінченка В холодній хаті протяги та цвіль, сухар […]...
- 10. СОБАКА Й МІСЯЦЬ Втомлений лоб покладеш на пахучому сіні. Досить вже, досить на долю собачу ти вив. Чорна обкутає ніч соломою тіней, тихо […]...
- “І невагомі, і прозорі…” І невагомі, і прозорі, Умиті вітром небеса Бувають у людському горі, Немов диявольська яса. Незрозуміла туга в серці, І важко […]...
- ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...
- АЙ-ПЕТРІ Ген піднявсь Ай-Парі догори, Мов десант морський – Під самі зорі: З ранньої до пізньої пори Він у невсипущому дозорі! […]...
- “Присіла сойка на кущі…” Присіла сойка на кущі, Струсила пахощі. В саду зашемряли дощі, У серці – радощі. Я навстіж вікна розчинив – Ой, […]...
- “На землю місяць…” На землю місяць Блідаву млу Ллє навдалу… Картинописець! Осик верхи Срібляться в кризі, Неначе в ризі, Горять сніги! На землю […]...
- “В зелених переспівах…” Євгену Гуцалові Євгену Гуцалові В зелених переспівах зоряно-криляно-клично Над вічним праполем і небом правічним Душа засвітилася, повна довіри До сизого […]...
- ЩО КРАЩЕ СТРІЛЯЄ – Стій, стрілятиму! – гукнув сторож на Мелашку, А вона йому під ніс – отакенну пляшку! Та й побігла геть […]...
- УКРАЇНІ ІІ II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]...
- “По світах я скитався, мов скит…” Марії Гарасевич По світах я скитався, мов скит, Потоптав я нерідного рясту. Хто ж тепер я? Бідар? Сибарит? Лиш ловець […]...