Коли в тобі зрубали щось високе і горде, і воно впало на душу, мов колода, і не анабш, куди її […]

Дощ на світанку стих, але за мить вія перейшов у вариво огненне. Сполохано ти горнешся до мене, а я тебе […]

В якім одінні ти зійшла на кручу? Я бачу тільки музику в імлі. Я чую тільки тишу неминучу, заховану, як […]

І день не день і йде не йде… Тарас ШЕВЧЕНКО Ну, звісно, було товариство, круті походеньки… Ну, звісно, отак і […]

Неправда, що деспот засліпить поета, й поета, який прикривав криваву стіну, як барвиста верета, бо в того поета у грудях […]

І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]

Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця […]

Хіба не вигідно дві давні гуцульські родини (трохи в неповному складі) поселити на одних двоповерхових нарах у бараці в Караганді? […]

Немов прокинувся… І хоч бо щось силкуюся згадати зі сну. Немов підходить мати. А від отав надходить дощ. “Я, мамо, […]

Ти, вигнана Богом, стоїш при свічі на чорній землі, питаєшся в Нього: для кого мечі кують ковалі? Не каже, для […]

МАРІЄ, за мертвими виють пси. Так виють, ніби за тими, що вмерли у всі часи, й між ними – ми. […]

Ти в руки не береш сокиру або кріс, але й тобі кортить у зрубі весняному, як предку, що рубав по […]

Є стіни, стеля. Вже заходь до хати. Нема підлоги – вигадать не зміг. А на стіні припала божа мати до […]

Ми закопувались доти, доки нас не спинили джерела. А потім прийшли дерева і стали над нами. А потім прийшли пси […]

Юрієві Приходьку – Що таке рай? – Рай – це гарний сад. (Із підручника для недільних шкіл) Сьогодні – намов […]