Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Тяжко-важко вік свій коротати…”

Тяжко-важко вік свій коротати
У незнання сумерці німім,
І хилитись, і в ярмі стогнати,
До могили простогнати в нім.

Тяжко-важко вік цілий боліти,
А не знати навіть, де болить;
Мучитись у горі, а не вміти
Того горя й крихточку вменшить.

А ще тяжче бачити всю муку,
Знати добре джерело її,
Але не могти подати руку
Тому брату, що так стогне в тьмі.

А ще тяжче гаряче бажати
Волі, правди, братньої любви,
Шарпатись у путах, гризти крати,
А на волю встати не могти.

1878

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3,75 out of 5)

“Тяжко-важко вік свій коротати…” - ФРАНКО ІВАН