Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МІРАЖІ

Хижий вихор тне ножами,
Хиже сонце тяжко спить,
Сон виткими віражами
В міражі мої летить.

Мерехтять вони – облесні,
Чесним намірам чужі,
Безсловесні, безтілесні,
Надто знадні – міражі.

В них м’які льодисті пальці,
Крижанисті пазурі.
Думці, змореній весталці,
Душать шию в хитрій грі.

Душать ніжно – в напівсили,
Душать в пахощах імли.
Поманили, полонили,
Хижим раєм облягли.

В міражів сухотні груди,
Астматичний подих-пах.
Ефемерністю марудить
Хтось когось в пісних пісках.

І тому у вирі знади,
Ставши й на піски-ножі,
Знати, знати, завжди знати:
Міражі – це міражі…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

МІРАЖІ - ДРАЧ ІВАН