“До моря сліз, під тиском пересудів…”

Related posts:

1. “Скільки б не судилося страждати…” Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. […]...
2. “На березі моря, на жовтім піску…” На березі моря, на жовтім піску, На березі моря, на сірім камінні, На березі моря, на гальці і піні, На […]...
3. У ХРАМІ ДЖВАРІ Глухі, суворі, аскетичні стіни, Внизу шумлять Арагва і Кура. У храмі Джварі – голос України, Сердечна пісня з берегів Дніпра. […]...
4. “І дні, і літа пропливають поволі…” І дні, і літа пропливають поволі, Як хмари осінні – холодні, сумні,- Сухоти, як шашелі, точать в неволі Застуджені груди […]...
5. “Стою, вдивляючись до щемних сліз…” Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]...
6. “В моїй душі глибоке плесо сліз…” В моїй душі глибоке плесо сліз, Таке глибоке, як печаль народу, З яким я жив, з яким тужив і ріс, […]...
7. “Які ж ви смішні, їй-богу…” Які ж ви смішні, їй-богу, Із вашими орденами! Чи хтось опромінить дорогу Ліврейними галунами? Чи зможе безликий чиновник Талант начепити […]...
8. БАТЬКО ФЛОЯРИ На вітрові ярім, На вітрові дикім Малесенький явір під небом великим. Малесенький явір, Зростаючи в небо Приміряти марив Все небо […]...
9. ПРОЩАННЯ Прощай навіки, моя чорноброва! Бач, я не плачу, бо й ти не заплачеш, А з нас хтось винен… Бувай же […]...
10. ПРИТЧА ПРО ЖІНОК Був собі в царя слуга – Розум, дотеп і снага. Словом, хлопець – ніби дзвін, Та почав марніти він. Цар […]...
11. ПИТАННЯ СПІВЦЯ То серце співало, то з серця лились Вабливі, хоч змучені згуки!.. Чи вдячний нащадок згадає ж колись Співцеві страждання та […]...
12. “Ой, що то в полі за димове?..” Ой, що то в полі за димове? Чи то вірли крильцями б’ються? Ні, то Доля грядки копле, Красу садить, розум […]...
13. “Як світла ломили над Palacio ніч…” Як світла ломили над Palacio ніч, ти познáчила мене під вестибюлем, де Рівера стінами блудив, тягнучи по них минуле. Ти […]...
14. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
15. “Ми з моря поверталися…” Ми з моря поверталися. І тіло Світилося у бронзі, золотіло. Світило море. Золотів лиман. Ахіллові сліди світили мужні… А спогади, […]...
16. “Мало в світі копачів криниць…” Мало в світі копачів криниць, більше спраглих, що бредуть крізь хащі. Вічні книги в затишку полиць, ви, як люди, тільки […]...
17. “Ще день чи два – і зацвітуть сади…” Ще день чи два – і зацвітуть сади. Мій добрий батько вийде в світ розквітлий Й згадає брата, що під […]...
18. “Не виллєш сліз…” Не виллєш сліз, Не виллєш сліз Ніколи, ах ніколи! Життя, як той скрипливий віз, Волочиться поволі. А перед ним Туман […]...
19. ГНІТИТЬ МЕНЕ Гнітить мене ця вертикальність міста, ця плоскість стель, ця герметичність вікон. Як можна тут співати про красу, працюючи на хліб, […]...
20. “Ох! бажаю сліз любові…” Ох! бажаю сліз любові – І солодких і гірких, І бажаю, і боюся, Що дознаю ще раз їх. Знов-бо та […]...
21. “Смертей і ран, і сліз солоних…” Смертей і ран, і сліз солоних Я надивився за війну, І находивсь по закордонних За осінь, зиму і весну. Я […]...
22. РУБАЧ + О чорний пугачу, не кряч, Що всюди лиш журба є, Бо є ще радісний рубач, Що дрова з піснею […]...
23. “Прислухаюсь до голосу старших…” Прислухаюсь до голосу старших, До поважних думок патріарших: Вечорова прослалася путь, Одійдуть – і уже не прийдуть. І нажите, набуте […]...
24. “Інколи серед сліз і гіркоти…” Інколи серед сліз і гіркоти Я таки мушу всміхнутися, Що Вероніка вчила моралі Кардинала. Гірко довелося Платити за ту науку: […]...
25. “Любов – недуга, повна сліз…” Любов – недуга, повна сліз, Їй ліків ще немає. Вершок обрізаних беріз – Хоч голий, відростає! Чого? Як довша втіха, […]...
26. “Гроза пройшла, і сліз безкрає…” Гроза пройшла, і сліз безкрає На листях, травах, на квітках, Ласкаво, ясно сонце сяє І відбивається в сльозах. 1905...
27. “Моя судьба була до мене щедра…” Моя судьба була до мене щедра: ішов-ішов – і от помітив враз: стоїть за щастям незвичайна черга – За тим, […]...
28. “Не нарікаю я на бога…” Не нарікаю я на бога, Не нарікаю ні на кого. Я сам себе, дурний, дурю, Та ще й співаючи. Орю […]...
29. Нічні думи. “Ночі безмірнії, ночі безсоннії…” Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгамовнії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує. Виром […]...
30. Это было у моря Поэма-миньонет Это было у моря, где ажурная пена, Где встречается редко городской экипаж… Королева играла – в башне замка – […]...
31. ГОЛОС МОРЯ Голос моря – звукове явище над поверхнею моря. Люди­на голосу моря не чує. Мож­ливо, його чують деякі мор­ські тварини. УРЕ […]...
32. З ГОЛОВНИХ ГРІХІВ не знаю заздрости але вона хоче знати мене віддавна прокладає дорогу до моїх чуттів і видно вже доторкнула мене своїми […]...
33. ДО МОРЯ Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, […]...
34. ЗНАЧЕНЬЕ МОРЯ чтобы было все понятно надо жить начать обратно и ходить гулять в леса обрывая волоса а когда огонь узнаешь или […]...
35. “Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...
36. ГОЛОС МОРЯ Мов гамір труб і бубнів, псалма дзвонів, Мов водоспад, що вниз невпинно рве, Мов тисяч львиць, що кожна з них […]...
37. ЭТО БЫЛО У МОРЯ (элегия) Было это у моря… Пело лето в мажоре – Праздно было и звездно – было радостно всем! На веранде […]...
38. ГОРОДУ МОРЯ ПУСТЬ БУДЕТ ХОРОША КАРАГАНДА, И МИНСК ХОРОШ И КИЕВ – Я НЕ СПОРЮ, НО ЛУЧШЕ ВСЕХ НА СВЕТЕ ГОРОДА, ГДЕ […]...
39. XII. “Нагадує день роки…” Нагадує день роки перед твоїм приходом: важкі китиці світла повисли на моїх повіках. І знову мозок розуміє нудні формули міста, […]...
40. И ГОРЕК МОРЯ АРОМАТ И горек моря аромат, И краб ленивый у воды Все пятится назад… Босые ноги на песке – Следы остались вдалеке, […]...