Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Кіт на глині…”

Кіт на глині.

Очі сині.

Жменя кігтів у руці…
Золотим мішком –

не клином –

відлітають горобці.

Недалеко. Не останні.
Відлітають,

але ні.

Сіль клювати на лимані,
пил купати на стерні.

Тут на зоні був Овідій –
зек на прізвисько Назон…
Між медей, медуз і мідій –
молодий масон

Ясон.

Заколотник. Злодій, може.
Раб руна і пан погонь.
Темний,

мов таємна ложа, –

поміж хвиль

його

“Арго”.

Хтось іще бував, напевне,
умирав чи відлітав, –
в берег білий,

в шерех темний

тобто втоптував літа.

Ну, а нам це все…

І потім

поміж пальців –

і дай Бог…

Наш лиман лежить Потопом
з чорним човником для двох.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Кіт на глині…” - ФЕДЮК ТАРАС