Химерні тіні в вечір прикочують, І я у них, безсонний, утоплюсь. За день всього набачусь і начуюсь – Аж уночі […]

Я ще живу і думаю по-літньому. Це все іще якось не по мені: і небеса з птахами перелітними, і ті […]

летять шпаки на електричне світло і співають пісень про золоті клітки а по вербі стрибають пухнасті котики стрибають в зелені […]

півень чорний червоне гроно клює і півневі тому солодко-солодко а півень червоний чорне гроно клює і півневі тому гірко-гірко

Я часто думаю про зорі, Та про людей частіше думаю. Дивлюся часто я угору, Але частіш літаю думою – Не […]

то начебто почнеться маскарад а насправді то він закінчиться і тепер можна хоча б на часинку побути собою бо незабаром […]

Тиша вечірня… Тільки десь у полях одинокий віз торохтить приглушено, наче зерня в достиглому яблуці… То серпень від нас крадькома […]

Скрипучі двері пам’яті причинено, і згадкам всім підрубано крило. Біління снігу – п’яне і причинне – тіла тверезих вулиць пройняло. […]

Ніщо не лишається постійним у своєму становищі. Латинська мудрість 1 Наша потужна цивілізація, яка досконало вміє грати в карти і […]

Із усіма сміятися і плакати – Не все одно, що буть цілком байдужим. …Є в світі речі дуже неоднакові – […]

Діти не вміють сміятись заздрісно, Крізь сльози сміятися і від злості. Діти завжди сміються радісно. І їм заздрять дорослі. Повно […]

Я ніколи ні про що не запитував ні в тиші, ні в грому, які жили зі мною поруч. Я мовчки […]

ти бачиш нині слід коня ти чуєш тихий блюз поблизу і пророкуєш вигнання ясних дерев з ясного лісу ти йдеш […]

задивляємося в криницю щоб нічого не думати задивляємося в криницю яка наших вчорашніх облич не пам’ятає тільки сьогоднішні власні очі […]

в ліхтарні літа зелена шиба саду вітрами вибита однаковішаємо тільки вогонь залишається вірним собі однаковішаємо небо вужчає черкають в ньому […]