замислений стоїть на сходах чоловік і спостерігає як обіймаються у небі дві помаранчеві хмари потім він починає лаштуватися в дорогу […]

Десь у диві, у видиві вмовклих ночей, у музичному лісі, на синім узліссі цвіла, мов калина, віолончель і пахло весною […]

Обережно торкається вітру руками, Цвіт вишневий кидає йому під ноги, А очі дивляться в сонце прямо І зовсім не боляче […]

Якось надвечір полем ішов самотою і раптом відчув, що хтось дивиться в спину мені лагідно й трішки печально, начебто мати… […]

всі житла і храми наші в долині а на горі дракон сидить і дивиться в долину а то почне малювати […]

у темряві ті що світ сотворили побачили як розвиднілось що небо своє помістили в чиїйсь кишені у темряві ті що […]

а ще я міг би розповісти вам легенду про колір чи легенду про запах але я забув як закінчується перша […]

Дарма, дарма, що злинули віки, що на кольчузі потьмяніли діаманти – та знов тебе несе на вітряки бажання слави, зване […]

Вже вкотре сходяться до тісної кав’ярні щораз то сумніші пастухи з непевними голосами згадують як ламалась од вітру кошара ватри […]

Святославу Максимчуку Вони ще слухають… Акторе, говори! Вони ще слухають – Ти щось хотів сказати. Твоє лице для них – […]

не відаю як ми обоє потрапили в цей коридор із дверима завбільшки в око не відаю мабуть ми були випадковими […]

Ще так недавно й так уже давно Стояв осінній день на видноколі І я хлоп’ятком вірш “Бородіно” Учив напам’ять за […]

У здивуванні знов стою німому: Чи все то сон, чи справді наяву? …З гілок вишневих – дивних космодромів – Бруньки […]

Ви правду кажете, що богомаз я є і грішник, але ж ви всі чолом б’єте в паркет, в своїх провинах […]

Михайлові Саченку Сьогодні ввечері на останній сеанс у кінотеатр “Дніпро” прийшло 27 Василів, Степанів, Микол та Іванів, а вийшло з […]