Автор: ЧЕРЕДНИЧЕНКО ДМИТРО

На темний спориш Блакитний Метелик волошки Сів. Крильця змочив У росі. Чекає злету. А скарабей Викотив на шлях Створену щойно […]

Ридає день, як горобина ніч. Навіщо, мамо, познімали в хаті рушники? Великдень ще далеко. Ще рано мазать хату. Ой, тату, […]

Треба прокидати стежки, Л то подумають Не хочу, Щоб до мене гості ходили. Узяв лопату, А синички – на поріг, […]

Литва – порога камінь сталий, У хмарі крапля дощова. Вогонь, який самі розклали, В якім згораємо – Литва. Литва – […]

Коли на вітрі Жодної плями не буде І вітер тектиме на схід, Покличу тебе До зеленого шлюбу І над горою, […]

А там, На маленькому острові У степу, На острові, Що з лісу приплив Голубими човнами пролісків, Хрещаті стоять вітряки із […]

Борисові Олійнику Нехай там бетон чи гудрон, Аеродром, космодром, Чи залізнична платформа, Горизонтально, чи вертикально, Або й по діагоналі Будь-яка […]

Ген білорусочка іде пралісом, спускається в долину (за спиною кошіль, в руках барвінок). Чистенькі болота – води пращедра материзна. Ситняг […]

Пройду селом. Вони усі Живі-здорові – Земляки. Майстри найкращі в світі, Співаки, Філософи – Мої учителі. Я бачу, де вони […]

Гори – Як груди матері. Коли втомлять Далекі шляхи, Нахолодить Буденна утома, Прийду до старого Межиріча, Прихилю свою голову До […]

Дуби* куняють в тиховоді. Бабайки сплять – анішевель, А плигни дубові на спину – 1 як заграє цей невтола, Як […]

Куня по вітру залягла – Струмками світла половіє 1 хилиться до чистої води… Чикрижить тишу очеретянка Та й знов пірнає […]

Гукай на біду – не догукаєшся клич на діло яке – не докличешся хіба що здивуєш кого… та й ведмедем […]

Вам що? Із дому – І на службі. З роботи вийшов – І вже дома. Не треба вам труситися В […]

Людство бачиться древом: У кожної гілки Своя пташка, У кожної пташки Своя мова. А разом – древо, А спільно – […]