НЕ ЙДИ ВІД МЕНЕ

Related posts:

1. “Досвітня птаха мене збудила…” Досвітня птаха мене збудила, Ще ніч здіймала над світом крила, Ще сонце тільки збиралось встати, А вже трудилась у хаті […]...
2. “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
3. СВІТЛА І ТІНІ Світла і тіні, світла і тіні, Барви веселки на небі сині, Проміння Сонця на небосхилі, Намотані на ліній мотовилі… Світла […]...
4. “Ти приходиш до мене щоночі…” Ти приходиш до мене щоночі В ту хвилину, як міцно я сплю, Зазираєш в заплакані очі І шепочеш: не плач… […]...
5. “Мені зоря сіяла нині вранці…” Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я […]...
6. “На кого залишили ви мене…” Пам’яті Івана Пономаренка і Миколи Кучеренка На кого залишили ви мене, Мої найкращі друзі-побратими? Невже набридло вам життя земне, Що […]...
7. І ПРИВІТАЄ ОСІНЬ МЕНЕ Колись потоне співуча путь В років безодні. Колись, як нині, так гратимуть Вітри холодні. І темні хмари геть розжене Береза […]...
8. “Моя судьба була до мене щедра…” Моя судьба була до мене щедра: ішов-ішов – і от помітив враз: стоїть за щастям незвичайна черга – За тим, […]...
9. “Мати сіяла сон…” Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені […]...
10. “Доцвіли й осипалися квіти…” Доцвіли й осипалися квіти В кришталевій вазі на столі. А в саду, дрібніші і малі, Сестри їхні залишались жити. Вітер […]...
11. “першого зову вівчаря…” першого зову вівчаря і не тільки тому що над ним сіяла зоря двадцять століть тому що був першим кому благу […]...
12. ПАРАДОКСИ ДОЛІ Моя доля заквітчана рястом, Закосичена гронами див. Я пізнав од коханої щастя, Я по росяних травах бродив. Моя доля відшмагана […]...
13. “Ти стала частиною мене…” Ти стала частиною мене… частиною мого… чи суті моєї. Душа твоя, тіло, що перейшли крізь серце моє і душу, – […]...
14. “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
15. О пісне народна! Одна ти мене О пісне народна! Одна ти мене. Лиш одна ти мене не кидаєш. І куди тільки доля мене не жене Ти […]...
16. “Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала…” Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала зодягав колись в трави і в квіти тебе зодягав. Десь зоря […]...
17. “Серце моє тихе…” Серце моє тихе, Пташко полохлива! Ой про що я народилась, Бідна, нещаслива! Людям щастя-доля, А мені – неволя… Ні заїсти, […]...
18. 22. Навчи мене мови істини Навчи мене мови істини, мови дерев і каміння, здери з мого обличчя всі нещирі усмішки, вилущи з язика всі облесні […]...
19. ВЕСНЯНІ ЕЛЕГІЇ III. СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ Сонце заходить, цілуючи гай, Квіти кивають йому на добраніч, Шепчуть, листочки зриваючи на ніч: – Не покидай, не покидай… В […]...
20. “Цей пастівник – ліщини темні хащі…” Цей пастівник – ліщини темні хащі, Від пралісу – барвистий самосів, Де наші дні і вечори найкращі – Той від […]...
21. “Поля навкруг мене. Жита попід руки…” Поля навкруг мене. Жита попід руки. Забуду про війни, забуду про муки, Про дим у воронках, нудоту від крові, Смерть […]...
22. “Так просто все: напишеш каяття…” Так просто все: напишеш каяття – І роздобудеш право на життя. Лише десяток слів чи, може, фраз – І все […]...
23. “Хтось гладив ниви, все гладив ниви…” Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай […]...
24. “До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...
25. “Ти їдеш там, де млисте, зимне море…” Ти їдеш там, де млисте, зимне море Мутними хвилями змиває береги, Де небо півночі студене, непрозоре Спов’є всі думи мрякою […]...
26. ТОВАРИШЕВІ Як ти думав, так і сталось, Ти вже й заручився. Помагай же тобі, боже, Щоб швидше женився. Нехай горе і […]...
27. ГНІТИТЬ МЕНЕ Гнітить мене ця вертикальність міста, ця плоскість стель, ця герметичність вікон. Як можна тут співати про красу, працюючи на хліб, […]...
28. Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як […]...
29. Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
30. ПОКЛИЧ МЕНЕ, ЛЮОВЕ Поклич мене, любове, на межі Мого життя іще раз за собою, Нехай душа в крутому віражі Зайдеться неспокійною жагою. Я […]...
31. ОЙ ЛЮЛІ, СМУТКУ! Он люлі, люлі, химерний смутку! Шепоче вільха і верболіз; Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Ой люлі, люлі, […]...
32. “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
33. ЗОРІ МЕРКНУТЬ На кучерявих пнях діброви Нічка сріблисті тче основи, Срібним промінням тче, гаптує, Внизу дрижучі листи туї, Внизу дрижучі… На веретені […]...
34. Я – квітка осіння… Дощі мене мочать Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть […]...
35. “Тебе нема… Для мене тяжко й день…” Тебе нема… Для мене тяжко й день Було щораз без тебе перебути. Немов малюк до маминих грудей Я був до […]...
36. ДО НЕЇ “Ти плачеш, моя душко? Чей же не на мене? Вшак знаєш, красавице, що люб а – не воля. Як я […]...
37. ПРОЩАННЯ Прощай навіки, моя чорноброва! Бач, я не плачу, бо й ти не заплачеш, А з нас хтось винен… Бувай же […]...
38. НЕ ПРОКЛИНАЙ МЕНЕ! Не проклинай мене! Це доля, Це невмолима, а всесильна сила Разом злучила нас І розлучила, Мов два листки під осінь […]...
39. СТЕЖКИ Я думаю про стежку. Не про ту, що – навпростець. Не про ту – сміливу, найкоротшу, що пролягла наперекір табличкам: […]...
40. “Стою, вдивляючись до щемних сліз…” Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]...