“Я НЕ ПРОСИВ ОСІННЬОЇ ОБНОВИ…”
Я не просив осінньої обнови
Як хліба нашого насущного в Отця.
Вона ж явилася – чудесна і чудова –
Негадано, неждано мить оця!
Я не вимолював натхнення миті
І не настроював себе на творчий лад,
В якому образи палкі і сумовиті
Займуться й згаснуть, як осінній сад.
Я зовсім не благав на старість чару
Юнацьких мрій та молодечих сил,
Які джерелили, мов сонце з хмари,
Мені роками з-під чужинних брил.
Аж мить натхнення – Божа благостиня –
Усе єство раптово пройняла.
Вітчизно-Музо! В дні мої осінні
Знов до твого я припадаю джерела…
(3 votes, average: 2,67 out of 5)Related posts:
- “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
- ПРОВЕСНА Вихрує десь хурделиця лиха. Та вже стернею й талим снігом пахне – То дужий вітер з-над лиманів тягне Й грудьми […]...
- МОТИВ СТАФФА – 3 Мені шепнуло провидіння: Не проморгай натхнення мить. Вона мине, як сновидіння, Її несила повторить. Примхливі порухи душевні Переливаючи в рядки, […]...
- НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
- “І нудьга ж осінньої негоди…” І нудьга ж осінньої негоди! В сірій мряці серце потопає. Та пливуть, пливуть понурі води, Брінінг пада, Папен уступає. А […]...
- ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...
- “Гей, пристроїв я образ твій в гірлянди…” Гей, пристроїв я образ твій в гірлянди Блідих конвалій, ірисів і рожі, І враз з тоскою влив я в черти […]...
- “Я не сам, кохана, тут не сам…” Я не сам, кохана, тут не сам, Бо і тут, у цих краях незмінно Тим же я радію небесам, Та […]...
- “Не впадайте у розпач (пролітають роки)…” Не впадайте у розпач (пролітають роки), Почувайтесь на відстані серця, руки, І топіте самотності сиві льоди, Поринайте у губ найсолодші […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ + (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]...
- НАТХНЕННЯ Я знов почув, як хвилі неспокійні Натхнення ніжного у серці прокотились, До струн пісень моїх покірно прихилились, І кобзи віщої […]...
- “Таки і в Крим прорвалися дощі…” Таки і в Крим прорвалися дощі, Над морем – хмари, Хмари над Ай-Петрі… Закрито пляж. Ходжу весь день в плащі, […]...
- ТОСТ Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, – Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях […]...
- “Гадалося….” Гадалося, З роками вгомонюсь У клопотах практичних, А тим часом, З наївністю побравшись, Юний дух Живе в моїй оселі, Наче […]...
- “Благословен, розгорнений просторами, морями…” Благословен, розгорнений просторами, морями, Ти, що відвік перебуваєш з нами! Як сонце в променях, що палить і тремтить, Як сонце […]...
- “Що діється на небесах…” Що діється на небесах! Блищить все небо у зірках! І зірочки так ясно сяють, А сонце гляне – і зникають. […]...
- ЛЮБОВ ДО ЖІНКИ Знов у душі тривога не стиха: Дорослий син – мов гілочка суха. Робота – дім, робота – дім, і знову, […]...
- ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
- “Не води весняні, а музика флейти розлита…” Не води весняні, а музика флейти розлита, а музика флейти синіє у чорних лугах. І в чорних полях зеленіє, напевне, […]...
- ПРИСВЯТА Не світлий спокій дорогих глибин Прозорої і чистої науки, Не золоті натхнення орхідеї – З ласкавости незмірної своєї Пошли мені, […]...
- КРАСА! Мій друже! Я Красу люблю, І з кожної хвилини Собі ілюзію роблю, Бо в тій хвилинності ловлю Я щастя одробини. […]...
- “Так, ти одна, моя любове…” Так, ти одна, моя любове, Даєш мені снагу обнови, Народжуєш мене щодня Інакшим, іншим, ніби з дна Душі кремнистої моєї […]...
- “Відгомоніла спрагла рівновага…” Відгомоніла спрагла рівновага, І тільки – спомин, як бутна мета, І тільки – будня розбуяла брага Мені допалює сухі вуста. […]...
- “Впало сонце в вечірню куряву…” Впало сонце в вечірню куряву. Тиша виповзла за село. Нашорошилось небо буряно І погрозами загуло. Ніч підходила з гуркотінням, Ніч […]...
- 23. До тебе прибігаю стежками світу До тебе прибігаю стежками світу: припадаю до твоїх слідів, хилю горде чоло й купаю незрячі очі в потоці твоєї покори. […]...
- “СЕРПНЕВИЙ ДЕНЬ ВІДПАЛЕНІВ…” Серпневий день відпаленів, Розлив довкіль тепло – Гіркавим духом полинів Над степом потягло. Полин-гірчак, полин-бур’ян, Пахучая трава, Аж серце гоїться […]...
- Ніч Згасла свічка в моїй голові – хтось там ходить навпомацки. Зазирніть мені в очі, скажіть мені, хто там ходить, я […]...
- “Ми виїхали в ніч. І це було шаленство…” Ми виїхали в ніч. І це було шаленство. Збиралось на грозу. Ми виїхали в ніч. Притихлі явори стояли безшелесно. І […]...
- “Що в мені ти закохалась…” Що в мені ти закохалась, Я се знав, я сим пишався; Як же ти мені призналась, Глибоко заколихався. І побіг-злетів […]...
- ПАМ’ЯТЬ ВИСОТИ Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки. Мені здається, в тій даличині прапращури, мов ящури, літали. […]...
- “Знову сонце зійшло…” Знову сонце зійшло, День прибув… Як мене не було, Де ж я був? Мабуть, жив у зорі – В напівсні; […]...
- МІКЕЛАНДЖЕЛО Великий скульптор з хистом флорентійця Сказав про творчі принципи свої: – У кожній брилі статуя таїться, – Лиш треба вміти […]...
- Балада про очі Обережно торкається вітру руками, Цвіт вишневий кидає йому під ноги, А очі дивляться в сонце прямо І зовсім не боляче […]...
- РОЗРАДА Все, що снігопад насипав за ніч, На шляху прим’яв знов рух коліс, Величаво в сніжному мовчанні Височіє край дороги ліс. […]...
- “Все ж озирнувся ліс…” Все ж озирнувся ліс – я вже й не кличу – спинився і стоїть. І я заснув… Немовби хтось погладив […]...
- “Не плач, дитя моє кохане…” Не плач, дитя моє кохане: Привиддя злі – то тільки сни. Твоя печаль, як сніг, розтане Від перших подихів весни. […]...
- “І знову цілу ніч верзлося…” І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір. І […]...
- СОРОКА Заснув навік біля галузки рожі, Що сам садив і надивлявся всмак, Скоботний зір пославши огорожі, Де за дротами, замкнена в […]...
- “Мені твоїх поцілунків…” Мені твоїх поцілунків Вовік не буде доста, Тож підпливай до мене, Сирено злотохвоста. Я маю трохи дивні, Та все ж […]...
- “Попри шпилі мідяними рядами…” Попри шпилі мідяними рядами Сунуть хмари пекельної кари – Гріх карають лицарі з рушницями, Триста років заковані в хмари… А […]...