“УДВОХ БИ ЙТИ – НЕ ОДИНЦЕМ…”

Related posts:

1. ХТОСЬ З ДИТЯМ УДВОХ (Сучасна колядка) Хтось з дитям удвох Бродить різдвяним садком, Каже дитятко: я – Бог, Трусить сніжком. Кутає їх благодать У найтихішім з […]...
2. Скажи, красуне, поки ми удвох “Скажи, красуне, поки ми удвох, Чому коханих ти мiняєш часто?” “Я краще ощасливлю багатьох, Нiж одного зроблю в сiм’ї нещасним.”...
3. “Скажи, красуне, поки ми удвох…” “Скажи, красуне, поки ми удвох, Чому коханих ти міняєш часто?” “Я краще ощасливлю багатьох, Ніж одного зроблю в сім’ї нещасним”....
4. “Ми стрілись: Як удвох – вогонь і лід…” Ми стрілись: Як удвох – вогонь і лід. Я лід топив (чи піт зросив гіркаво?) Але до таїни (жалі, жалі…) […]...
5. “Коли ми йшли удвох з тобою…” Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна […]...
6. “Боюсь не самоти, а суєти…” Боюсь не самоти, а суєти. Стояв і вік стоятиму на тому: Аби зійти до верховин мети – Знайди опору у […]...
7. ДИПТИХ 1 Десь іншим доля смачно лиже губи, Мені ж з дитинства вибивала зуби. І хоч в устах солоний присмак крові, […]...
8. “ГОЛУБ НА ГАЛУЗЦІ ЯБЛУНЕВІЙ…” Голуб на галузці яблуневій – Аж сипнуло в очі переквітлим. Біло-сині хмари ген у небі Гоять день зітлілий гойним світлом. […]...
9. “Ой піду ж я в чисте поле…” Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій. Там розвіється на волі Нерозлучний смуток мій. Там розсію дрібні […]...
10. УДВОХ ІЗ ЛИХОМ Лягаю спати з лихом. Бік у бік. Вночі обом із нас і мулько й тісно, А вранці ми вже трохи […]...
11. Зі збірки “В СВІЧАДІ ПЛЕСА””Пізнав я той смуток, що скроні не клонить…” Пізнав я той смуток, що скроні не клонить, І сльози, що в серці на дні леденіють, А сліз тих зіниця […]...
12. “Двори ті споришами заросли…” Двори ті споришами заросли, В них сироти-хати – безмовні пустки, Тини опали, сивий смуток слив, І спогад в горлі здушує, […]...
13. З книги “П’ЄРО КОХАЄ” (1918)ВИТИСК Ах, розумієте – нудьга наринула – Що я не такий, як всі. Ночі опошлені доля кинула У парку з серцем […]...
14. ПРИСМАК КРОВІ Був липень як липень. Літо як літо. Пташки перелітали з гілки на гілку – клювали зерна і комашок та спостерігали, […]...
15. ВІДБИТКИ ЗА ВІДБИТКОМ принишкле полум’я мов залишки безмежжя потойбіч співу лежить перерване віконце у звалищах вітрил Січень-червень 1997...
16. КРАЄВИД 1933 р вас кинули удвох під шар землі вона тепер лежить на тобі і усміхається без уст розмокла глина затікає вам в […]...
17. ПОМІЖ ЗУСТРІЧЧЮ І РОЗЛУКОЮ Вже і серця свого не слухаю, І розлуки витримую піст, Поміж зустріччю і розлукою Календарний будую міст. Спершу тижні лічу, […]...
18. ПРОМЕНИСТА ЗРАДА Треба більшої самоти, ніж та, що в чотирьох стінах : треба, щоб в собі ти назавжди впав на коліна. Так […]...
19. Зима Місячна ніч. Ліс у снігах. Тисячі свіч У небесах. Випурхне птах. Мов з потойбіч. Ліс у снігах. Місячна ніч....
20. У ЛЕГІНЯ У легіня ворон коник. Коникові гриву чешуть, А самому молодому Товариші трунву тешуть. Утесали, змалювали, Барвінками устелили, Забираним коверчиком Домовину […]...
21. “Догорає вечір за рікою…” Догорає вечір за рікою, Де стояла Запорозька Січ. В небеса всевладною рукою Висіває перші зорі ніч. Сходять зорі, мерехткі, як […]...
22. “Грай, легкокрилий вітре, на полі…” Грай, легкокрилий вітре, на полі, Думку тужливу, сумну, Я ж защебечу, як пташка на волі, Пісню веселу – чудну! Що […]...
23. “Олександрина – поетична цяцька…” Олександрина – поетична цяцька, Яку встругнув якийсь віршар зненацька? О, ні, прихильники багатих рим! Колись давно – ще був гелленський […]...
24. ПАРАДОКСИ ДОЛІ Моя доля заквітчана рястом, Закосичена гронами див. Я пізнав од коханої щастя, Я по росяних травах бродив. Моя доля відшмагана […]...
25. “ЛИБОНЬ УСЕ ЖИТТЯ НА ПЕРЕХРЕСТЯХ…” Либонь усе життя на перехрестях, У пам’яті – стежки, шляхи, путі, А серце вперто знов таки береться Лихою звабою – […]...
26. “Приходь до мене. Я сьогодні сам…” Приходь до мене. Я сьогодні сам. Приходь до мене, опівнічна зірко. Чогось на серці ніжно так, аж гірко. Приходь до […]...
27. “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
28. “Раз високо над горами…” Раз високо над горами, Уранці по весні, Дві хмароньки пливли кудись, Як янголи ясні. Удосвіта дві хмароньки Зустрілися вгорі І […]...
29. “Чекала з армії два літа…” Чекала з армії два літа, Прийшов – не глянув, обминув. Притихла, знічена й розбита, Але недовгим смуток був. Утерла сльози:”Ет! […]...
30. “Квітки з сльозами…” Квітки з сльозами, Сльози з квітками Не розлучаються, сестро, ніколи. Скроплюють сльози Пишнії рози, Свої розкішні величні престоли. Благоухають, Землю […]...
31. ДИТИНКА Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – […]...
32. ДО М. Д І я гуцул, і ти гуцул, Оба носим сердак куций, Оба в лісі родилися, У Черемші хрестилися, З ведмедями жмурка […]...
33. “Йде мати і дитя несе…” Йде мати і дитя несе, ховається в дорозі. її під зорями спасе короткий сон у стозі. Якраз під зорями Різдва […]...
34. “Ти полинеш сиза, наче птах…” Ти полинеш сиза, наче птах. Твій полинний присмак вабить серце. Ти по липню вибіжиш у серпень, мов по линві, бгаючи […]...
35. “А ще пригадую літо над Бугом…” А ще пригадую літо над Бугом, Останньої зустрічі дні, Коли я ще міг стати більше, ніж другом, Розлученій з мужем […]...
36. КАЯТТЯ З-під вій у тебе дві сльози скотились. В устах тремтливих відчай занімів. Довкола нас злобливі жала слів, Мов привиди похмурі, […]...
37. КОЛОВИР ЖИТТЯ За тим селом, де я родивсь, на самому краєчку поля з часів прадавніх три тополі живою долею зійшлись. Щоліта крізь […]...
38. “семимильні провини безсилі як крони дерев…” семимильні провини безсилі як крони дерев їм замало повітря аби не зурочити простір ти тікав не від них а від […]...
39. ОБЖИНКОВА Нехай гуде дзвінка Мелодія дротів, Як пісня юнака На радісний мотив, Потужно, як рука Селян, робітників. Дзвони, дзвони, о музико […]...
40. “Я лиха не знаю, не знаю недолі…” Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – […]...