Вони летять – лічить чи не лічить Оті літа, як стая журавлина, Де неквапливо птах за птахом лине… Так птаства […]

Обсипав клена зеленкавий іній, Пелюсток паморозь на вишеньки лягла І неба скіс вже не зимово-синій, Весняна, мов димок прозора, мла […]

Поглянь – , небо поглинь – Це небо чуже і скупе. Караймось, бо ми не змогли До краю пізнати себе. […]

Маля притулило до вуха Кручену мушлю рожеву, Заплющило очі й слуха Вітер, хвилі та меву. Вітер пестить обличчя, Хвилі слух […]

Знову визріти зернами слів Переливам перлиним у небі! Голубами вже ранок присів На привітні гілки яблуневі. Чепуриться ранкове гілля І […]

Ні, не спогад це, не ілюзія, Не солодкий то плід уяви. Знов закляклий стою у лузі я І мене облягяють […]

Серпневий день відпаленів, Розлив довкіль тепло – Гіркавим духом полинів Над степом потягло. Полин-гірчак, полин-бур’ян, Пахучая трава, Аж серце гоїться […]

Вихрує десь хурделиця лиха. Та вже стернею й талим снігом пахне – То дужий вітер з-над лиманів тягне Й грудьми […]

Мандрувала ніччю осінь рання Й ранком подалась у білий світ, А мені лишила на прощання Перший ледве що помітний слід. […]

Як упав же він з коня… П. Тичина І Чи чуєш – в сні нічнім Степ ледве диха. Товаришу, почнім […]

Таким весняним все було колись і ми такі обоє молодії! Та наші весни в вирій подались – Всевладна осінь нами […]

Відгриміло. Тільки ваговито Та старанно в шиби стука дощ, І зелено-серпанкові віти Розгойдались над асфальтом площ. Тільки, бач, не мерехтливим […]

В. П. Одарченкові І Ваш ювілей щасливо надійшов У календарнім русі днів і тижнів. Я посилаю картку Вам, що ось […]

Учора – спогад, завтра – мрія, а дійсність – ось! Та все пусте, якщо умовність не відсіє пізнання решето густе. […]

Все, що снігопад насипав за ніч, На шляху прим’яв знов рух коліс, Величаво в сніжному мовчанні Височіє край дороги ліс. […]