Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



РІДНЕ МІСТО

О, ночі мої безсонні – Роздвоєння розуму й серця, Я наче в’язень у зоні Між ними правічного герця. Я чую […]

МАТИ

В далеку путь ідуть її сини, Зa тридев’ять земель чужих і невідомих, І їм услід, прадавній і сумний, Її руки […]

КОЛИ УВІРВЕТЬСЯ ТЕРПІННЯ

Коли увірветься терпіння І душу розпанаха злість, Піду, де хмари білопінні Крутий за містом зводять міст. Щоб через ту дугасту […]

ПОВІЯ

Хітливий розтин уст розпечено карміном, Розлам нахабний брів і штучні тіні вій, Завчений рух плеча і вірність звичним мінам – […]

ПРОГРЕС

Донбас… В ярах і улоговинах Оази степових дібров, На бабах з каменю карбованих Тисячоліть рудіє кров. На териконах і на […]

“ВЖЕ ДЕ-НЕ-ДЕ ПОПОЛОТНІВ…”

Вже де-не-де пополотнів Лапатий лист на сикоморах, Мойого червня тридцять днів На календарний стерто порох. Мені медових вечорів Приносить липень […]

НАЩАДКОВІ

Край дороги ромашка цвістиме І на пагорбах мак пломенітиме, І підеш ти ланами густими, Зачарований небом і квітами. Навпростець, навмання, […]

РОЗЛУКА

Пишні квіти – білі мальви Облітають рясноцвітом, Ось розійдемося в даль ми, Щоб не нудить більше світом. От і мертва […]

СПОГАД

Це, певно, старість все частіше мене в минуле порива… Світанку тополина тиша Й молитви матері слова. Хвилююче й незрозуміле оте: […]

СЕСТРІ СОФІЇ

(з нагоди 81-ї річниці) Минає час, зістарілися ми – ти вже давно сивоголова, голубко-сестро… А були ж дітьми! Та все […]

“Я ЗНОВУ ЧІТКО ПІЗНАЮ…”

Я знову чітко пізнаю окресленість осінніх візій в наскрізь провітренім гаю, в його просвітленості сизій, де облетів останній лист – […]

НАД МОРЕМ

Гойднеться день і за гаями згине, Насуне морок з-над морських низин, Позеленіє неба плесо синє Й вечірніх тіней потемніє синь. […]

“У СОНЯШНИХ ГАЛЯВИН ТИШІ…”

У соняшних галявин тиші Осіння править благодать, Прудкі бурундуки чутніше Опалим листям шарудять. Я до сухого шарудіння, Завмерши, прислухаюсь мить, […]

Страница 3 из 71234567