Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“УДВОХ БИ ЙТИ – НЕ ОДИНЦЕМ…”

Удвох би йти – не одинцем,
Рука в руці у ранній присмерк,
Із опроміненим лицем
І на устах цілунків присмак.

Та доля нарекла іти
Самому без сльози на оці.
Потойбіч – смуток самоти
Й не веселіше по цім боці…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“УДВОХ БИ ЙТИ – НЕ ОДИНЦЕМ…” - БІЛЯЇВ ВОЛОДИМИР