Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“УДВОХ БИ ЙТИ – НЕ ОДИНЦЕМ…”



Удвох би йти – не одинцем,
Рука в руці у ранній присмерк,
Із опроміненим лицем
І на устах цілунків присмак.

Та доля нарекла іти
Самому без сльози на оці.
Потойбіч – смуток самоти
Й не веселіше по цім боці…



“УДВОХ БИ ЙТИ – НЕ ОДИНЦЕМ…” - БІЛЯЇВ ВОЛОДИМИР