“О, хутори…”
О, хутори,
Пронизані полинною печаллю,
У згустках золотих і синіх вечорів,
Хто вип’є сон і сум ваш давній
І вийде сам із цих задимлених дворів.
О, хутори!
ЖИТТЯ Й РЕВОЛЮЦІЯ. 1926, ч. 2-3, с. 3. Передрук з пам’яті письменника.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Серпневий прохолонув вар…” Серпневий прохолонув вар. Напрявши гарусної пряжі, мереже кучеряві мажі вечірнім золотом гаптар. Що зелено в блідій поливі, як на осінніх […]...
- “Зоріти ніч і бути з вами…” Зоріти ніч і бути з вами, холодно-росяні поля, і слухать, як гуде з нестями і стугонить вночі земля… Як в […]...
- ШЕХЕРЕЗАДА, ІV Я побачив тебе з трамваю. Ти все та ж голуба й ясна, – тільки я, тільки я не розмаю снігового […]...
- ПЕРЕД ГРОЗОЮ Чорно-сизе шатро напинають вітри і, як дика орда, вже летять на Дніпро, де реве чорторий, де бунтує вода… Грає грім […]...
- “На майдані коло церкви…” На майдані коло церкви революція іде. – Хай чабан! – усі гукнули, – за отамана буде. Прощавайте, ждіте волі, – […]...
- “Чую, чую: обіймає жаль…” Чую, чую: обіймає жаль, – За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! […]...
- ПОРТ Одплив буденний сказ, немов би шумний катер, за брязкіт ланцюгів сховалася іржа, і знову в морі день упав за елеватор, […]...
- “Одна нога в стременах…” Одна нога в стременах. Сніги. Вітри. Зима… Розрубані рамена, І голови нема. А кінь стоїть і дремле: Куди ж його […]...
- ШЕХЕРЕЗАДА, ІІ Стогнала ніч. Вже гострі глиці Проколювали більма дня, І синьо-золоті грімниці Дражнили відгульня-коня. Розбурхалася хмар армада, А ти опалена в […]...
- “Розлютувався лютий надаремно…” Розлютувався лютий надаремно: скоро з стріх закапає вода, вийде в поле віл під’яремний, і я помандрую, як Сковорода. Передо мною […]...
- ДЖЕРЕЛО Час не жде. Спадковані пожитки. Опустіли клуні і двори. Вік такий. Живеться нині швидко. Не потрібні людям хутори. На прощання […]...
- “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...
- ПІД КОЛЕСАМИ ЧАВУННИМИ …Срібна паморозь над скронями Заіскрилась… зацвіла. На чолі від бур, від холоду Чорна-чорна борозна. Це від горя, що замолоду Довелось […]...
- “Ах, життя моє – кругле, як м’яч…” Ах, життя моє – кругле, як м’яч. Пружне й палюче – як любов. Падай. Злітай. Смійся. Плач. Цілуй дужче, знов […]...
- ДО МОГО ФОРТЕПІАНО Елегія Мій давній друже! мушу я з тобою Розстатися надовго… Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки […]...
- “Долі своєї я не кляну…” Долі своєї я не кляну – бути луною, будить луну. Віршиком був я рунних полів – гнівом на дуків дух […]...
- МОСКВА Залізні потоки – по руслищах міста І смогом у небо здіймається рев, Ні птасі, ні пісні немає тут місця В […]...
- “ВЖЕ ДЕ-НЕ-ДЕ ПОПОЛОТНІВ…” Вже де-не-де пополотнів Лапатий лист на сикоморах, Мойого червня тридцять днів На календарний стерто порох. Мені медових вечорів Приносить липень […]...
- МАТИ І На чолі вінчик паперовий і хрест вощаний у руках Не усміхнуться чорні брови, хоч квітне усміх на устах. В […]...
- МАНДРІВКА В ЧОРНУ НІЧ Між скибами застиглих вечорів замовкли люди. Ридають в темряву жінки, без лон, без немовлят. І нерухоміють в устах слова, бубнявіє […]...
- “Я світ увесь сприймаю оком…” Я світ увесь сприймаю оком, бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Люблю слова […]...
- “Дзвенять хрущі, цвітуть черешні…” Дзвенять хрущі, цвітуть черешні. Дівчата водять журавля. А вечір ловить на гнуздечку Золотогнивого коня. Стою у присмерку діброви, І думи […]...
- “В пустелі сизих вечорів…” В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не […]...
- СЛАВА Не знали наляку, були собою І гордо йшли у тюрми й табори, І повернулись, як звитяжці з бою, З мечами, […]...
- РЕВОЛЮЦІЯ І Коли Прометей Підвівся руба З чотирьох ніг на дві І, вогонь з запаленого блискавкою дуба Узявши в кострубаті руки, […]...
- “а з тебе вийшла би непогана черниця…” а з тебе вийшла би непогана черниця віри немає але є обличчя біле але є ім’я легке і коротке як […]...
- З МАХАРА Немов оті курки старі, що тупо долі ждуть лихої, стоять халупки на горі в фаталістичному спокої. Солома й глина – […]...
- З КРИМСЬКОГО ЦИКЛУ М. Рильському П Р О Р И В Дельфін не гравсь у морі, не був і сонцехмар – не давню […]...
- ЧИ НЕ СНІГ Підв’язала осінь китиці червоні, сіла на коня. Прощавайте, села! Блиснули в тумані зіркою підкови, малиновим дзвоном розляглась луна. І, немов […]...
- “Бурякове моє, будякове…” Бурякове моє, будякове, Українське в болоті село, Що згубило щасливу підкову… Того щастя й, мабуть, не було: То пани, то […]...
- БАБИН ЯР У Бабин яр!.. А там джерела водою крижаною б’ють, у синім небі каравели бездомних хмар пливуть і пропливають без печалі […]...
- ГОСТЯ Із Дербента до сусідки на село Дівчина приїхала гостити. Чорні брови, наче галчине крило, Пестить косу їй осінній вітер. Чи […]...
- “Зорало душу примхами життя…” Зорало душу примхами життя І, наче боронами, зволочило. Парує пар займисто, міцнокрило, Готовий вийти з темного буття. Засій і жди […]...
- БЕРУ ОБЕРЕМОК ПРОМІННЯ Беру оберемок проміння Жовто-пухкої кульбаби, Стелю і лягаю. Коло мене коса, Молоток і мантачка. Бриль золотий захищає від спеки… А […]...
- СЛОВО Настали ночі темні і глибокі, і в тиші вогкій туляться сади. Спадають німо в течію води і листя, і зірки […]...
- “Ще губи кам’яні…” Ще губи кам’яні дахів високих пожадливо бузу татарську ссуть, ще безматень у вульні велетенськім не зворухнувся: грузно спить, – а […]...
- ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ Із золотих своїх дворів Свята Неділя вийшла. Тихо. Сумно. Ніщо не пролетить, не заспіває. – Пошли, о Боже, пташку в […]...
- “В зорянім серпневім павутинні…” В зорянім серпневім павутинні Нап’яли блискуче полотно. Просто неба, у дворі правління Леніна показує кіно. Чорно-білий фільм, але багряні Юрми, […]...
- ВІТРИ ЧАСУ Вітри часу шумітимуть твоїм волоссям, жінко, мелодію зелених вечорів і спілих літ. Ти пристрасно тулитимеш до лона спів сопілки, одкривши […]...
- О. ОЛЬЖИЧЕВІ Крута дорога із Крут, Та вірмо, рушивши нею: Нелюдськи міцний цей люд І вийде він ще на суд Не судженим, […]...