Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“В хмаринці пахощів, раптово пролетілій…”

В хмаринці пахощів, раптово пролетілій,
В м’якому шелесті розкиданих тканин,
В куточку кожному, в дрібниці кожній милій,
В хисткому маренні моїх нічних годин
Воно овіює, і дихає, й шепоче, –
Зітхне, відійде й знов прилине звіддалі
Тепло твого єства, твоє тепло жіноче.
Могутнє і просте, як теплота землі.
Його безмежних хвиль припливи і одпливи,
Невпинну змінність їх, їх розмаїру гру
Я до кінця вловлю, відчую жар і вберу
У кожен подих свій, жадібний і квапливий,
І всім єством своїм, усім тремтінням тіла
Повторюю його пульсацію живу,
Як всеосяжний ритм, як тайну вікову
Яка мене й тебе навіки сполучила.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

“В хмаринці пахощів, раптово пролетілій…” - БАЖАН МИКОЛА