“Вже засипають очі прохачі…”

Related posts:

1. МАЛЮНОК З НАТУРИ Траву черкає ластівка крилом, І надвечір’я дихає теплом. Подаленів домисько стороною, І щось в мені озвалося струною, І щось в […]...
2. Пустеля кілька останніх відер піску у ній давно приручені і безтурботно мружачись спочивають на дитячому майданчику дуже ймовірно що решта прийняла […]...
3. “Гроза пройшла… зітхнули трави…” Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов […]...
4. “Мені неприємно звучало…” Мені неприємно звучало завжди: табори, Не тільки тому, що співзвучні їм концтабори. Звучить щось недобре в невинних словах: інтернати, (Був […]...
5. САМОІРОНІЧНЕ (Всім і собі) Поетів – грибів опісля дощів, А віршів – наче дощу… Спинилася муза на кленовім плащі, Перечіпкує: дощ би той вщух. […]...
6. “Колись ми тут любов’ю пломеніли…” Колись ми тут любов’ю пломеніли І шепотіли: лиш не розлюби! Гаїв поважних стомлені дуби Про щось тоді таємне шепотіли. І […]...
7. ЛУБОК …Однак ця загониста діва, В коштовностях – як на показ, Мій порух урвала дратливо: – Я щось не пригадую… вас. […]...
8. “Щедро, буйно і вільно сніги…” Щедро, буйно і вільно сніги Засипають старе кладовище. Де тут друзі, а де вороги? – Тільки вітер у полі свище....
9. КАЛИНОВА МЕЛОДІЯ Нас кликав у пісню Білаш. Він брів по траві білокосій і сіяв тепло… А була ж така приморожена осінь. Він […]...
10. “Цвіте барвінок восени…” Цвіте барвінок восени, Коли запахли дні снігами, Немов мелодія весни Зашелестіла під ногами. І радісно стає до сліз, І відпливає […]...
11. “Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...
12. СОВА І СОЛОВЕЙ В гаю співав натхненно соловей Лилась навкруг мелодія жива. – Ото дурний, – подумала сова. Кому отут потрібен спів оцей. […]...
13. ЛЕЖУ ОДИН, ЗАКУТАВШИСЬ В ШИНЕЛЬ Коли приходить на передову Газета “Правда” в хмуру передосінь, – Лежу в окопі, згадую Москву, Останню арію Каварадосі. Вона звучить […]...
14. 2. ПРОЛОГ Нехай за обрій нас дороги зовуть, ведуть, на крилах мчать – але на батьківські пороги судилось нам із них вертать… […]...
15. “Вечір, поле, дорога в пшениці…” Вечір, поле, дорога в пшениці, Коні мирно бредуть до села. Придорожня криниця – мов сниться – Журавлем над колоссям спливла. […]...
16. ДУМКА Як ранок осипле квіточки росою, А між очеретом вітрець подихає, Прислухайся тільки, чуєш: над водою Мов щось потаємне голосно співає. […]...
17. “Сутінь вечірня…” Сутінь вечірня. Хмари осінні. Думи понурі. Серце без бурі. Мертва надія. Погасла мрія. Спить, мов дитина, Радість єдина. Серце повите […]...
18. “Серце одчинене. Слухаю…” Серце одчинене. Слухаю. А сум – вітчим – Присікався до серця гадюкою Причин. За мурами ворога-настрою Марно час мій ішов… […]...
19. СВЯТО Нарешті вийшла з пуп’янків листва, Ростуть чеченські прапори зелені; Москва (бійці в гарячці та в гангрені) Жде гостей на травневі […]...
20. “Гупнуло щось за вікном уночі…” Гупнуло щось за вікном уночі, Тихо тривога війнула на серце… Вслухаєшся і збагнеш річ у чім – Яблука падають… І […]...
21. “Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить На щемливу тривогу за все, що довкола, Аж зневірились люди прийдешніх століть, Чи […]...
22. “Весь світ – це музики руда тверда й сувора…” Весь світ – це музики руда тверда й сувора. Руда – повітря я полум’я, вода й земля. В первісній цій […]...
23. УКРАЇНА Не степами і не горами простяглася твоя географія, – на півкулях мільйонів сердець і крізь невидимі простори пісень. Не створила […]...
24. “Дерева в заметах по крони…” Дерева в заметах по крони, Безмовна лежить далина, Лише галасливі ворони Над лісом кричать дотемна. А степ, скільки видно довкола, […]...
25. ВІЙСЬКО (Звучить як міт) Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]...
26. 3. КРАХ Як забуття заносить імена (Іще при нашій пам’яті зоріли)… То їх вина. Тут наша невина, Що раптом все отак перегоріло. […]...
27. DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
28. СТАРИК “Жарко, дедушка! Вставай-ка! Ты под солнцем целый день… Вон прохладная лужайка И кругом от кленов тень”. – “Не прельщайте тенью, […]...
29. “Під різдвяний, небесний передзвін…” Під різдвяний, небесний передзвін У Віфлеємі народився Він. Возрадуйся, земле, Небо, порадій! – Гряде благословенний Син надій. Убогі, немощні, обділені […]...
30. “Душі тут рости і цвісти від любові…” Душі тут рости і цвісти від любові (А хтось гендлював, розживався на слові, Хтось мислі виносив, як джинси потерті). А […]...
31. ДУБОВИЙ ЛИСТОК Пригадалось мені: горілиць між трави Я лежав і вдивлявся у хмари імлисті. Раптом західний промінь торкнувсь голови Загойдалося сонце в […]...
32. ВУСТА Ці випиті вуста, – мовчанням, а чи люттю? – засохли, наче знак про повінь, на лиці, приховують в собі провістя […]...
33. УРИВОК РОЗМОВИ – Болить у грудях щось мені, Болить… – А як же ти хотів, Щоб так, безслідно, Проходило повз тебе Все, […]...
34. “Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить…” Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить… О милий друже, – знов недуже – О милий брате, – розіп’яте – Недуже […]...
35. СЛІПИЙ ДОЩ Світило сонце. Дощ ішов сліпий. Я попросив: “Спинися, бандуристе! Умий моє обличчя, серце вмий Та загорни мене в повітря чисте. […]...
36. МИ – З УКРАЇНИ Як вийдуть калинові наші красуні, як зблиснуть намиста кармінні, – від серця до серця проміння трасує мелодія: “Ми – з […]...
37. “…Мелодія весни…” …Мелодія весни: Замріє днина, Задзвонить жайворино Древній степ… В землицю рідну Упаде зернина І, в дивному прозрінні, – Проросте…...
38. БАБИНЕ ЛІТО Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання […]...
39. “Рік новий старе перебирає…” Рік новий старе перебирає (Тільки стукає новий у серце вірш), Знову ті ж обшарпані трамваї, Що не вміють їхати скоріш. […]...
40. ВЧУСЬ ХОДИТИ подолати закон тяжіння було нелегко але думав що коли я нарешті стану на ноги всі вхилятимуть передо мною голови а […]...