Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Осіннє навертає на тверезе…”

Осіннє навертає на тверезе.
Стихає пісня, мовкне ледь жива,
І день на білім стовбурі берези
Останні пише сонячні слова…

Мелодія та пізня, лебедина,
Немов на жалах, на смичках вітрів.
І вже нага тендітна тополина
Почервоніла в полисках зорі.

Бринить мотив, торкаєтсья живого,
І я за те найбільш його люблю,
Що у душі зворушує тривогу
Із почуттям солодкого жалю.

Що впало, перетліє почорніле,
Немов орган, гуде прозорий ліс,
І загусає небо, як чорнило,
Над біленим пергаментом беріз.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“Осіннє навертає на тверезе…” - БАБІЙ СТЕПАН