“Душі відпочивається в селі…”

Related posts:

1. “У тім селі, де вулиці у кленах…” У тім селі, де вулиці у кленах, У тім селі, де всі мене ще знають, Вже сіють, косять, орють вже […]...
2. “О пів на шосту, ввечері, в селі…” О пів на шосту, ввечері, в селі, коли сніги ряхтять так, як ряхтять жар-птиці, і сонце догоря, неначе колісниця, у […]...
3. “Як у нашому селі…” Як у нашому селі Кращі в світі ковалі Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на […]...
4. В СЕЛІ, У ЛІСІ …Шумбар…Теремне…Цуманський ліс… В селі, у лісі замкнені церкви Спалахували (блискавка без грому), Повалені фігури невідомо Ким – озивались розпачем гірким. […]...
5. “Дрібніють люди в нашому селі…” Дрібніють люди в нашому селі – Кволіші в роздумах і з вигляду затерті – Померли газди, теслі, ковалі… Лишилися на […]...
6. “Коли ідуть дощі в моїм селі…” Коли ідуть дощі в моїм селі Ростуть тополі, і жита, і діти, Й, на хвильку одірвавшись од землі, Не знають […]...
7. “От і все. Немає у селі…” От і все. Немає у селі Більш обійстя нашого і хата Дивиться на мене віддалік Вікнами чужими… Все крислата Груша-дичка […]...
8. В СВОЄМУ СЕЛІ Колись я в цім селі був пастухом, Куркульські на толоці пас корови, Весною, як вода ішла струмком, Пускав кораблики тут […]...
9. “У душі моїй…” У душі моїй – Місця немає туманам. У душі моїй – Сонце червоне буя, І регоче, й гримить Голубим океаном […]...
10. “В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...
11. “Стоїть в селі Суботові…” Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром […]...
12. “В селі Кармалюка нема Кармалюків…” Степану Литвину В селі Кармалюка нема Кармалюків: Заборонили царським повелінням. І легіон метких дячків-писарчуків, Щоб не будити пам’ять поколінням, Переінакшив […]...
13. В МОЇЙ ДУШІ СТРАШНА ПОРОЖНЯ В моїй душі душі страшна порожня, Як в зимній келії черця, І я стою, як придорожна Стара святиня без жерця. […]...
14. “Дві душі: одна шукає бурі…” Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі, срібнодзвонну, блискавок, поезій, братніх марсельєзів. А друга… друга – блакитний спокій […]...
15. “У селі одному на Поділлі…” У селі одному на Поділлі – все життя, а й досі не знайшов – дід Карпенко ходить щонеділі у степу […]...
16. “Шпаруймо потріскані душі…” Шпаруймо потріскані душі, Як стіни в занедбаних пустках, З дором, наче з хлібом насущним, Ходім до голодних, розпусних. І щирого […]...
17. “Перемагаю страх душі…” Перемагаю страх душі – Ступаю на траву зелену, П’ю воду з джерела студенну, Гриби збираю по дощі… Тамую радіофобію – […]...
18. МОЛИТВА ЗА ДУШІ ТОПІЛЬНИЦЬ Ми – зводники дівчат, коханці перемовні, ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі, за тих, що нас поїли дурманом любовним, […]...
19. “Хмелів і пив з розквітлої душі…” Хмелів і пив з розквітлої душі, Із губ твоїх, як сон – досвітні чари, Твого волосся запашні дощі Із золотої […]...
20. НЕБЕСНИЙ ВІТРЯК (На мотив Чюрльоніса) Крізь хмари проломи, крізь срібні прорізи просиливши крила, небесний вітряк повітря молов, і пахло залізом, бо землю захвачував промінь-гостряк! І […]...
21. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
22. “Блакитно на душі… забув, коли мовчав…” Блакитно на душі… забув, коли мовчав… Вже гасли пальці, билася дорога, А тут тобі і нате: молочай При березі, в […]...
23. “Подивилась ясно, – заспівали скрипки!..” Подивилась ясно, – заспівали скрипки! – Обняла востаннє, – у моїй душі. – Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. […]...
24. ДЕРЕВ’ЯНІ ДУШІ Як болять мені Дерев’яні душі церков, Заковані в бляшані ризи! Паламер-вітер Не донесе до вівтаря Матіолю в кадильниці....
25. Являються душі міст являються душі міст пейзажі людей урізьблені в пам’ять гортати сторінки серця з вдячністю щедрій долі за скарби пережитого до останньої […]...
26. “Душі тут рости і цвісти від любові…” Душі тут рости і цвісти від любові (А хтось гендлював, розживався на слові, Хтось мислі виносив, як джинси потерті). А […]...
27. ПАМ’ЯТЬ ДУШІ Це ніби сон. Але ж не сон – видіння, Яке прийшло з людської глибини. Душі в віках не пізнане бродіння, […]...
28. ПАМ’ЯТЬ ДУШІ Це ніби сон. Але ж не сон – видіння, Яке прийшло з людської глибини. Душі в віках не пізнане бродіння, […]...
29. “Їх душі – горіння і криця…” Їх душі – горіння і криця – У нашому завжди гурті, Братів по далеких в’язницях І тих, що упали, братів! […]...
30. ДОСВІТНІ ДУШІ Ще б кілька слів, хоча би зо два, і все – на місці, все – як слід. Лежить у голові, […]...
31. “Може, справді аж дві душі…” Може, справді аж дві душі Пробуває в грудях у мене. Одна – в золотій іржі, А друга – руно зелене. […]...
32. V. “Підкрався круком до душі…” Підкрався круком до душі і серце розколов… І крапле кров, сочиться кров На прапори чужі. Наш день – вогонь, Наш […]...
33. “Ах, скільки струн в душі дзвенить…” Ах, скільки струн в душі дзвенить! Ах, скільки срібних мрій літає! В які слова людські їх влить?! Ні, слів людських […]...
34. “На обрії душі моєї…” На обрії душі моєї Світає Слово, щоб пливти Супроти, не за течією – В умиті зорями світи. У тих світах […]...
35. “Як душа до душі заговоре…” Як душа до душі заговоре Про далекий і страчений рай, То здригаються скелі і гори, І змовкає журливий ручай. Вони […]...
36. “Дубовий жар – душі моєї знак…” Дубовий жар – душі моєї знак! Він зогріває, наче Зодіяк; Спроквола, звільна, палко, снаговинно Дарує світові святкове мито – Аж […]...
37. КРИК ДУШІ Ви навчили мене гіпокриз’ї, брехні, Пси, вампіри, раби конвенансу! Оплювали мені мої мрії сніжні, Мою білу, як ангел, романсу!.. Ви […]...
38. “упоперек душі одні і ті ж овації…” упоперек душі одні і ті ж овації, киргизи в рушниках, вечеря і самум. дописаний вінок зневажує Горація – самому ж […]...
39. “Зелені тіні по душі майнули…” Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, […]...
40. “Далекими світами…” Далекими світами Вночі і по ночах Горбатими морями Летів додому птах. Його мала голівка Боялась над крилом – Та зацвітала […]...