ТРИКУТНИК
(Віра, надія, любов. – Ч. 1)
Бажаєш, що незнане,
що невідоме,
з тугою серця дрижить.
Блакитний цвіт зів’яне,
углиб потоне,
більше не хочеш вже жить.
Забий стрілою смуток
та біль глибокий,
вір і надійся знов.
Бо щастя – це трикутник,
а в нім три боки:
віра, надія, любов.
29 березня 1932
(3 votes, average: 2,33 out of 5)Related posts:
- ЧЕТВЕРТИЙ КУТ (Віра, надія, любов. – Ч. 1) О, вічно тужать людські душі, час принесе поразку. Хай нам шепоче янгол в уші […]...
- “І скаже світ: – Ти крихта у мені…” І скаже світ: – Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов – на грані маячні […]...
- ГУЦУЛ-НЕВІР Гуцул-Невір, половчани – Хто на Русі го й не знає? Плужить долом подолянин, Піт кровавий утирає, – Він же, стоя […]...
- БОРОЗНА Лесі Якою занесло піснею? – І туга перейде серцем (нивою Вогка борозна в незабудьках). Надійся: покотимо серце росою, І скапає […]...
- HEIMWEH Десь до осель далеких, Аж за Дністер і Збруч, Летить наш тужний клекіт, Як журавлиний ключ, Летить, як той трикутник, […]...
- ДО РІДНИХ ДЖЕРЕЛ Юнацькі марення захмарні. Польоти… Зоряні путі… Й наївні вчинки незугарні – все тут уперше у житті. І перших пристрастей буяння, […]...
- РУБАЧ + О чорний пугачу, не кряч, Що всюди лиш журба є, Бо є ще радісний рубач, Що дрова з піснею […]...
- “Все таке несправжнє відштовхує…” Все таке несправжнє відштовхує (і любов, і віра, і патріотизм), як роблена “поезія”. І тільки ще біль ненадуманий, справжній, і […]...
- КРАЇНА БЛАГОВІЩЕННЯ Завія зЕлені, пожеже зЕлені, і квіття курява, і солов’їні схлипи. Столи весільні – ох – столи не встелені, і бджіл […]...
- ВАСИЛЮ ОНУФРІЄНКОВІ В поезії є лік, як в мудрому настої В. Онуфрієнко Друже мій, не лічу скільки літ, скільки миль Ніби тут, […]...
- ВЕСІЛЬНА НІЧ Палає ніч пташиним співом. Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо у вікна місяць – чару келих. […]...
- ХМІЛЬ Дівчино, хмелю весняний, довкола мене оплетися! Кують нам дятлі з моху сни і в сто гаях лопоче листя. Весна омаєних […]...
- “Із вірою в добро сідай за стіл творити…” Із вірою в добро сідай за стіл творити, Пегаса не жени наосліп в забутті. В грядуще прозирай незвідані путі, – […]...
- БЕРЕЗЕНЬ Березень. Снігів усюди зайвина. Капотить. І підмерзає знов. День горить, мов дівчина незаймана, У якій прокинулась любов. Проліски вже вилізли […]...
- “Ти – віра й надія” Ти – віра й надія. А може, жар-птиця, що тільки ввижається, мариться, сниться? Що тільки палає у пітьмі ночей, і […]...
- “Віє казкою чудною…” Віє казкою чудною З зачарованих гаїв… Ти ходила враз зі мною, Ти співала, я радів. Ти співала так чудово, Чарувала […]...
- ПІСНЯ Чорне поле, світлі далі, Вітрогонні дні… Давні радощі й печалі Нагадай мені. Темну тугу, ясну втіху Звідаємо знов – Пісню […]...
- “Знов весна, і знов надії…” Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі […]...
- АВТОПСИХОТЕРАПІЯ Die Einsamkeit ist wie ein Regen. Rainer Maria Rilke На серце падає знайомий дощ і стоплює солодку грудку щастя. Як […]...
- “Я даром, даром дав усе…” Я даром, даром дав усе, Що мав святе, усе їм дав! Нащо ж кудись ріка несе В незнану даль мій […]...
- “Мілка надія і глибокий сумнів…” Мілка надія і глибокий сумнів… Хто зріже лавра: Сатана чи Бог? Я – другий Гамлет, що з думок збезумнів І […]...
- КАЯТТЯ З-під вій у тебе дві сльози скотились. В устах тремтливих відчай занімів. Довкола нас злобливі жала слів, Мов привиди похмурі, […]...
- НАД СЛОВНИКОМ РИМ Хіба їх мало, тих рим до любові? Горобчики пурхають… знов… із дібров… Кажу їм: – Скакунчики, будьте здорові, Моя не […]...
- AMEN Амінь Закінчений концерт, лиш відгомін – омана. Кінець усього – смерть, таємна і незнана. І радісне й сумне минає, мов […]...
- ДАВНІЙ ОБРАЗ В споминах ніжних дивних ідилій Привид чудовий ясно встає – То пережите в юності милій Щастя моє. Чую, я чую […]...
- ПОЕТ ЗАПИТУЄ Любов к отчизні, де героїть,- поет повчає земляків, але сирітства їх не згоїть рядок, що з неба їм злетів. Бо […]...
- ЧАЙКА Де на твердиню скелі напролом Прибій жбурляє хвиль гримучі брили, Там чайка-цяточка прудкі розп’яла крила, Зліта і падає, черкаючи крилом […]...
- “Сутінь вечірня…” Сутінь вечірня. Хмари осінні. Думи понурі. Серце без бурі. Мертва надія. Погасла мрія. Спить, мов дитина, Радість єдина. Серце повите […]...
- ТЕРНИНА Немов метелик полум’яний, на кущ тернини сонце сіло. У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло. Коли нас ніч розділить […]...
- Я – квітка осіння… Дощі мене мочать Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть […]...
- БЕНКЕТ Що, горілка там чи кров? Плеще, плеще чарка пінна, Ну ж, голубко, ну, незмінна, Як не втіхи – дай отрути! […]...
- 6. МОЛИТВА Молися за нас, безвірних, премудрості Божій, Оранто. Молися, щоб ми тривали, як ти триваєш віками, щоб став Пантократор суворий на […]...
- В. СТУСОВІ У нас нема зерна неправди за собою Т. Шевченко Коли твій вистражданий злочин – Твоя окрадена любов, Тоді нехай в […]...
- “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...
- “Безнадійна ця чорнота…” Безнадійна ця чорнота – Верби струхлявілі, старезні… І чорніють дуби кремезні – Серце смуток лиш огорта. І колгоспна чорна безвихідь […]...
- ПРИГОДА НА СЛУЖБІ СОЛДАТА ДРАЧА Стоїть на чатах юний Драч і плаче від радості за друга-пісняра. Дивак-солдат. Невже отак, юначе, прирівнюють багнета до пера? Нехай […]...
- “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
- “Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ…” Любов – то завжди є нещастя. То – мала річ. Як блиск оголення, як пісенька в забаві, Як лінія двох […]...
- НАДІЯ Hi долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз […]...
- ЗИМОВЕ ІНТЕРМЕЦЦО (ВІНОК СОНЕТІВ) І Навдивовиж премудра і зваблива ця біла жінка на ім’я Зима: розкидає своє стосяйне диво по всіх усюдах просто задарма; […]...