Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Солов’ї затихають опівночі…”

Солов’ї затихають опівночі,
Сходить місяць, квітує жасмин.
Лине стежка в хліба половіючи,
М’яко пахнуть чербрець і полин.

Тихо. Світло. Роса переблискує.
Колоски підвелися до пліч.
Сонна птаха із жита виприскує
І летить, потривоживши ніч.

Повертаєш на крик її голову,
Тоне в небі далека луна.
Мить – і знову ні шуму, ні гомону,
Над усім – голуба таїна.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)


“Солов’ї затихають опівночі…” - ЛУКІВ МИКОЛА