ПІДСВІДОМІСТЬ
Понад похмуре, чорномуре бердо
підносив замок кам’яний свій жест.
В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл;
в льохах тримав рабів своїх він твердо.
Навколо замка виросли крокос,
повій з-під листя вій глядів на жердь.
Щораз то більш впадало в погріб жертв,
неначе б хто косив тяжкі покоси.
Враз лютий бунт затряс тюрми кублом.
Геть! З льоту творять інший світ в надії.
Побачив цар ті тереми новії
та став тоді своїх рабів рабом.
Цей цар – це я, палац – душа моя,
бунт – сон, раби – мої померлі мрії.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- КОСАРІ Мій тато вів косу, як бог, в осотищі густому. Косив на лузі він за двох, долаючи утому. Із дядьком Федором […]...
- В казематі (“Понад полем іде…”) XI Косар Понад полем іде, Не покоси кладе, Не покоси кладе – гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде! […]...
- ПОКЛІН ТОБІ Поклін тобі, закований мій краю, Тверда колиско велетнів-рабів! Дивлюсь на тебе й серцем завмираю, Із груди рветься розпучливий спів. А […]...
- КОШУ ТРАВУ В садку, де я кошу траву, Дерева вікові обкошую – Немов струну задів живу, Що нею сад, птахів тривожу я. […]...
- “І небо невмите, і заспані хвилі…” І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго […]...
- ЗАКІНЧУЮЧИ Хто ж потребує слів твоїх? Чи той, що важить хліб і сіль, чи той, що відсотки рахує, чи той, що […]...
- “Чорна хмара сонце вкрила…” “Чорна хмара сонце вкрила, Грім гуркоче з-за гори… Ніч простерла чорні крила; В’ються вихрами вітри. Я злетів би понад села […]...
- МУРАШНИК Мене він кликав таїною світу – Мурашник в лоні лісових висот, Як небо кличе на чужу орбіту, В казкове коло […]...
- МУРАШНИК Предивні, зачаровані міста з рудого порохна й рябої мерви. І пасма вулиць сплетені, мов нерви, і клуня в сірих теремах […]...
- ВОРОЖИМ ГОРОДАМ О городи! Ви, горді лорди, Пани просторів світових! Нас не злякають ваші орди, Ні ваші флоти, ні когорти, Ні ваш […]...
- ШЕВЧЕНКО Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це ж лиш рупор мас, І вже […]...
- LIBER PEREGRINORUM 3 Книга прочан 3 (Єрусалим) Дорога жовта під ногами, блакитне небо понад нами. Іду незнаними шляхами. Людина – вічний пілігрим. Тужу […]...
- НЕЗНЯТИЙ КАДР НЕЗІГРАНОЇ РОЛІ Іванові Миколайчуку Його в обличчя знали вже мільйони. Екран приносить славу світову. Чекали зйомки, зали, павільйони, – чекало все! Іван […]...
- 07. ДОЩ В морях з шафіру плюхкають краплини, хлюпочуть срібні краплі в сріблі рік, і гребінь вітру чеше їх відвік, і сонце […]...
- ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ Холодний шторм, холодна злоба, обвалами – холодний гул і моря лютого оздоба, – летить, дев’ятий карбункул, – що вдарить камінь, […]...
- “На покоси…” На покоси Впали роси, Гейби перли, Заясніли, Затремтіли І завмерли… Сходить сонце Із-за гаю, На покоси Посилає Ясні лучі, На […]...
- ХЛІБ Є відкриття, яких не вкриє мла… Нехай минуть віки, тисячоліття, А жінка та, що вперше хліб спекла, Залишиться безсмертною у […]...
- “Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...
- ВІТЕР Повіяв вітер степовий, І чути у відлунню: “Ти покажи характер свій, Ти родич мій, братуню! Я не звикаю до тюрми, […]...
- 1 …Возвеличу Малих отих рабів німих! Т. Шевченко Ти возвеличив нас, рабів, Неупокорений Кобзарю, Й на велелюдному базарі Вознести до висот […]...
- ТОВАРИШАМ І вас зі своїх зборів проженуть Старих порядків лицарі гордії, Ім’я і діла ваші прокленуть І крикнуть: ” Зрада! Пагубнії […]...
- БАЛАДА ПРО ПЕРШІ ЖНИВА Цей серпень – вперше. Сонячна дорога. Навкруг – прозоре полум’я горить… Стерня суха. Чоло твоє вологе, А в житті перепел […]...
- БІДА Ця глобально велика Вкраїна – Бідний розум і не осягне, Всі, що сталися в ній переміни – То божественне і […]...
- ГРОЗА НАД ДУНАЄМ Палахкотить гроза понад Дунаєм. Скипають води. І чорніє мла. З’єдналось пекло з громовистим раєм. Хвала Іллі, що гримотить, хвала! Земля […]...
- ГЕТЬ СУМНІВИ! І Плазують чорнії сумніви, Розбийся ж, хмаро навісна! Нехай цвіте весна, нехай гуркочуть зливи, нехай напружені тятиви влучають в морок […]...
- ТРАВЕНЬ Не дивуйся, що з весною Інший світ настав: Полем, лісом і водою Травень завладав! Глянь у поле: по коліна Досягла […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. 1963 На дачі під Москвою, де я живу, на товстих соснових колодах написано губною помадою, що її взяв у своїх невісток […]...
- 08. ЛЕЛЕКИ Летіли понад морем раз лелеки до вирію, до південних країв. Гаїв, де кипариси, чувся спів, і усміхались землі їм далекі. […]...
- САФО Над хвилями моря, на скелі, Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє, Співецькую ліру держить. До пісні своєї сумної […]...
- ЗАГОВОРИ “Заговори, щоб я тебе побачив”. Сократ Заговори, щоб я тебе побачив, І прочитав життя твойого стих. То, може, Словом, скорбним […]...
- CONTRA SPEM SPERO1! Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні, Проминуть молодії літа? Ні, […]...
- ТІНЬ БЛИСКАВКИ Сяйнула у небесному огромі і зачаїлась блискавка крива. Настала тиша. Але враз од грому здригнулася зволожена трава. Гримить! Над вами […]...
- ПІСЕНЬКА Івану Малковичу Івану Малковичу Де ми ходили, де ми бродили, де мандрували – стежки-доріжки, плаї-плаєчки позаростали. Стежка не скине з […]...
- ПОДОРОЖНІЙ Вітри заліплювали очі, дорога корчилась в ногах, тяжкі сліди вгрузали в темінь ночі, намочену в дощах. Людині, без знаків між […]...
- НА СІНОКОСІ Пам’яті матері Сонце упало з коси в покоси і покотилося спілою динею… Вже ти обідати не приносиш, тиха й натомлена […]...
- БОЖЕВІЛЬНА В дворі тюрми, в містечку Яблунові, Лежали вбиті воїни УПА. На їх очниці, на калюжі крові Спадала з неба снігова […]...
- ЛЮТИЙ Т. З. Сьомушкіну Лютує лютий і свистить в два пальці, Вітрами крутить, наміта бугри… Сидить зима, вітри пряде на прядці, […]...
- “Ви довго боком, оком Бог водив…” Ви довго боком, оком Бог водив. Око В Око. Високо Гюго косив… І Сиваша висі Он Бог обно- вив, Бо […]...
- “Ми – опришки, батьку, як і Довбуш…” Моєму батькові, колишньому повстанцеві, і синові, члену проводу УНА. Ми – опришки, батьку, як і Довбуш, – Доля ця нікого […]...
- СОНЦЕ Нічого не пиши, коли всі люди сплять, І не катуй себе, бо в людські сновидіння Проб’ється біль твоїх страждань, саморозп’ять, […]...