ДВА СЕРЦЯ

Related posts:

1. ДЕСЬ НА ДНІ МОГО СЕРЦЯ Десь на дні мого серця Заплела дивну казку любов. Я ішов від озерця. Ти сказала мені: “Будь здоров! Будь здоров, […]...
2. “В архівах серця скільки гине…” В архівах серця скільки гине Найгеніальніших поем, Бо ми ж не хлібом лиш єдиним, Не в безконфліктності живем. Ми від […]...
3. УДАРИ МОЛОТА І СЕРЦЯ Удари молота і серця – І перебої… і провал… Але ізнову розіллється Вогнем гартований хорал. Муром затято обрій – Вдарте […]...
4. НАЗАВЖДИ Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка, і тінь замазує панни, мов образи затерті. У склянці золотавий чай. Так […]...
5. ЗОРІ В холодні ночі звужуються зорі, немов зіниці божевільного. Моторошно й пильно дивиться Всесвіт – Великий Маг, – піднявши над землею […]...
6. РОЗПУСНА ВДОВИЦЯ (Фрагмент із поеми “Мандрівки серця”) Вечір-мисливець підстрелене сонце несе у сірому ягдташі. Тягнуться хмари – скривавлені крила – по травах, по обрію, по душі… Уже […]...
7. ДЗВІНКОВА ПАНІ В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з […]...
8. ДО ХОЛОДНИХ ЗІР Накрита неба бурим дахом, мов бронза, ніч тьмяніє й стигне. Як вбиті в ніч горючі цвяхи, холонуть зорі в сині […]...
9. ВІЛЬХИ Весна на вільхах палить ладан, і пахне ранків холод синій. Зелений кодекс квітня влада для карасів напише й линів. До […]...
10. “На березі мого серця…” На березі мого серця, не полетівши в вирій, зимували дві пісні, наче птиці! А сьогодні до них вернувся з чужини […]...
11. ЗАПРОШЕННЯ Вже спалюється день на вугіль ночі, росою вечір трави з попелу полоще, і ляк, мов свердел, твоє серце точіть, і […]...
12. Так буває вічно і ніколи так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]...
13. “Молюсь і вірю. Вітер грає…” Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й […]...
14. АРЕНИ АРЛЯ Арени Арля! Пил тисячоліть Припорошив ці кам’яні трибуни, Оці арени, звідки арфи струни Або бики, що випускала кліть, Серця втішали, […]...
15. З ЗЕЛЕНИХ ДУМОК ОДНОГО ЛИСА Я не людина, я рослина, а часом я мале листя, Співало дванадцять дівчаток: ой, стелися, хрещатий барвінку, і сонце в […]...
16. “Пошли нам, доле, тої миті…” Пошли нам, доле, тої миті, Коли на всесвіт ми – одні, Щоб серце зойкнуло в одвіті, Зачувши серця позивні, Щоб […]...
17. ОСІННІЙ ШУМ Плюскоти річки і шелести гаю Тонуть прозоро в замислений вечір, Де чисто і ясно, неначе в нетечі, Горючі осінні ліси […]...
18. СЛОВО БЛАЖЕННОГО ПРОХОРА З ГЛИБИНИ СЕРЦЯ Изсыпану же бывшу попелу, и ту абие преложися в соль. Києво-Печерський патерик З лободи роблю хліб і лебедником звуся, обертаю […]...
19. ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ ПІСНІ Я маю дім, при домі сад, ліричні яблуні у ньому. Мов свіже молоко – роса, розваги мед мені палкому. Мов […]...
20. “Кожний атом, атом серця…” Кожний атом, атом серця Оберну я в слово, в згук… О, яка велика вийде Повість радощів і мук! Кожний ніжний […]...
21. ДО ГОРДОЇ РОСЛИНИ, ЦЕБТО ДО СЕБЕ САМОГО Широкоплечі пні. Черва і червень. З погаслих зір срібляве порохно обсипує дубове листя. Дно підземних рік. Тремтять рослинні первні. Хмарин […]...
22. ЛЬВІВСЬКІ ГОЛУБИ Тінь чорна стрімко падає униз – то білий голуб так злітає вгору. Проспект пташиний, сонячний карниз вінчає строгі лінії собору. […]...
23. “Співає юний січовик…” Співає юний січовик. Нічного степу вільний пташе, Сам знаєш, пишне щастя наше На вістрії шабель та пік. Ой, сонях виб’ють […]...
24. “Сни мої у невипитім горі!…” Сни мої у невипитім горі! Поверніть мені серця зліт! …Гей, мовчать недосяжні зорі Мертвим світлом мільйони літ. Мамо, рідна! Ваш […]...
25. РАННІЙ ВІТЕР Крилатий вітер, дужий вітер, що зорі, листя й ластівки несе, сп’яняє серце. Ех, летіти в зелений квітень, в синь пісень! […]...
26. “Ми підем, де трави похилі…” Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені. За […]...
27. 07. ТОВАРИСТВО Під тихий вечір, як вітер хмари пожене на сон, немов табун овець до водопою, й луна над лісом стане золота, […]...
28. КОРОПИ Співають коропи, і крають води леза, дахи, мов віка скринь, підносить вітер, і проповідь говорить окуням береза. Це все недійсне, […]...
29. “Догорає вечір за рікою…” Догорає вечір за рікою, Де стояла Запорозька Січ. В небеса всевладною рукою Висіває перші зорі ніч. Сходять зорі, мерехткі, як […]...
30. КОРІННЯ СЕРЦЯ Коли остання мить проб’є, коли в зіниці вічна ніч нахлине, – ви серце зболено моє посійте в землю під кущем […]...
31. ПЕРША ГЛАВА БІБЛІЇ Коли співав ще камінь, мали крила змії і Єва одягалась в черемхове листя, тоді буйніший і хмільніший вітер віяв і […]...
32. ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...
33. КАПЛИЧКА ХРИСТОВОГО СЕРЦЯ В ПУСТЕЛІ Для Портінарі На південь ідуть каравани. Піски, як біблійні полотна, Згорнули життя. Зосталось каміння без тіні й легенди про барви. […]...
34. ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра […]...
35. БАТЬКІВЩИНА Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли […]...
36. РОМАНТИЧНИЙ НОКТЮРН III Лежить важка голова ночі на білій подушці місяця, і зорі рухаються, як нафосфоризовані стрілки, на круглім цифербляті неба. У темних […]...
37. КОЛО Сорочку гамівну на душу не зодягнеш. Та все одно – весна, і видно, як під вечір висять в повітрі білі […]...
38. ПРОБУДЖЕННЯ УВЕЧЕРІ Моє обличчя взяв в м’які долоні вечір, і біля рівних ніг розп’яття я забув порожню форму власного буття. Фонтан прозорих […]...
39. НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
40. “Голубонько мила, не сердься…” Голубонько мила, не сердься, Читаючи скарги мої, Бо кождий удар мого серця Про тебе говорить мені. Тобою живе моя пісня, […]...