ДО МУЗИ
+
1
Навіщо ти прийшла до мене
Й застукала в вікно?
Навіщо серце б’є шалене,
А думка з ним водно.
Навіщо ти прийшла до мене,
Веселкою заблиснула в вікні?
Навіщо серце
ти шалене
В ці безпросвітні будиш дні.
2
Тисяча питаннів падає на наші уста,
Тисяча шляхів
навхрест лягає нам під ноги,
Тисяча зірок свої вказує нам дороги,
Тисяча
вогнів палає, й далі темінь пуста.
І не знаємо, як привітати дні, що грядуть,
Моряки сліпі на корабельній
світа вежі.
Музо, вигнана за дійсності вузької межі,
Чи загубиш у шляхів
мільйоні ранішню путь.
3
Я не потраплю, я не зможу, я не зможу
Для тебе
Вирізьблювати, мов діаманти, вірші,
Як дні кругом все гірші,
Все
гірші.
Але я знаю: в цю хвилину непригожу
Небавом, може, навіть нині
Нараз
тебе побачу в простої людини
Чині.
4
Навіщо ти прийшла до мене
Й застукала в вікно?
Навіщо серце б’є шалене,
А думка з ним водно.
Навіщо ти прийшла до мене
Й застукала в вікно?
Навіщо серце б’є
шалене?
А може, чує що воно.