(ЗАМОК)
Прогулянка кіньми – велика приємність.
Та нам зостаються лиш кухні
в задвірках сецесій –
просторі прокурені гнізда,
де гори немитого посуду й чаші
з піщаними квітами, де
у кранах сухих ледь пульсує
волога зелених боліт.
Посіймо попіл на стіл
і пролиймо невипиті краплі.
Брате, намацай отам на стіні вимикач –
я не бачу тебе,
бо до ранку ще триста хвилин.
А панство і челядь поснули,
і коні поснули,
і нам не ввійти в ці кімнати.
В о н и не покличуть.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- ШІЛЬЙОНСЬКИЙ ЗАМОК О вічна мисле розуму живого! Світило Волі! В мороці в’язниць Ти – серце жару, що не давить ниць, Що сипле […]...
- ЗАМОК НА БЕРЕГУ МОРЯ “Ты видел ли замок на бреге морском? Играют, сияют над ним облака; Лазурное море прекрасно кругом”. “Я замок тот видел […]...
- НАД ЛИМАНОМ Сонячний дім твій за синім туманом, Там, над лиманом, де ранок – мов скло… Що то вже біле чаїне крило, […]...
- “Є день такий – іскристий, як вино…” Є день такий – іскристий, як вино, Є день такий – спинись, прекрасний часе! Отам я жив. Отам колись давно […]...
- ДО ДМИТРА ЛЕЛИКА (ЦУГФІРА) Не в гарячій Італії, В душних казематах, А у своїй рідній хаті Зійшлися ми ся, брате. Да що з того, […]...
- FINALE По тисячу поцілунках, Ще й ще по одному, Цілував тебе б я, серце, І не кидав дому. Що один солодкий, […]...
- 5. Звільнення Лоскотона Та поки гуло весілля, То п’яниці вартові Напились якогось зілля Та й поснули у траві. А вночі йшли до в’язниці […]...
- “Ти схожа. Дві краплі води…” Ти схожа. Дві краплі води Упало з весла золотого. Ти схожа, як дві біди Ні з того, ні з сього. […]...
- БРАТОВІ Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку? Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? […]...
- Той що певний той що певний в стіні і в дверях і в другій годині ночі відкриває двері додому прийшовши і шукає на […]...
- РОКСОЛЯНА судно без вітрила пливе в затон що його крижень креше крилом краплі фонтана в серайлі рахують довгі хвилини поля муругі […]...
- “Світе ясний! Світе тихий!..” Світе ясний! Світе тихий! Світе вольний, несповитий! За що ж тебе, світе-брате, В своїй добрій, теплій хаті Оковано, омурано (Премудрого […]...
- ОЧІКУВАННЯ НАСОЛОДИ Очиці – дві голубки з-за серпанку, Волосся – стадо гілеадських кіз, Канарком примостивсь на личку ніс, Цокочуть зуби – ціп’ята […]...
- “Повний місяць за вікнами хати…” Повний місяць за вікнами хати, Прокидаюсь – і лячно мені. Темні тіні на білій стіні, Придивляюсь: сестра моя й мати! […]...
- СІДОГЛАВОМУ Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, […]...
- ТРИ ПЕРСТЕНІ Крилата скрипка на стіні, червоний дзбан, квітчаста скриня. У скрипці творчі сплять вогні, роса музична срібна й синя. В квітчастій […]...
- “Я б давно вже тебе розшукав…” Я б давно вже тебе розшукав – Загубилась адреса, на жаль. Я б до ранку з тобою блукав – Та […]...
- ЖУРАВКА Прощай, білокрила журавко! Розтанула тінь голуба. У росах туманного ранку зоріє пушинка-журба. Ще крила у тебе не кволі, лети, в […]...
- СПОГАД ПРО ВІЙНУ Спраглі очі відкривають день. Зелений простір і вервечка птахів, а попереду білий метелик стелі. Брате! Сьогоднішній вітер приніс пам’ять про […]...
- БОЛУНГО І ЙОГО СМЕРТЬ “Ти старий і немічний”, Сказав хамелеон Болунгові. “Віддай мені свою рогату худобу, Нехай я посію місяць”. – “Змилуйсь, хамелеоне, Почекай, […]...
- Повчальна травнева прогулянка що ж ходімо по розпеченому гравію ці надозерні городи й будиночки – сумовитий симбіоз красивого й корисного де гостро пахне […]...
- ЧЕРВОНІ АКОРДИ 1917-ГО Рушаймо! Вже немає нам зупину. На бій, пролетарі, плугатарі! Встає з колін страждальна Україна До спалахів Жовтневої зорі. І давній […]...
- “Є стіни, стеля…” Є стіни, стеля. Вже заходь до хати. Нема підлоги – вигадать не зміг. А на стіні припала божа мати до […]...
- БАЛАДА Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи – ми вже прийшли. І тебе […]...
- КРУК Приручений крук годується з рук, Витає круг тебе із ранку до ночі, А мертвим впади на барвінок чи брук – […]...
- БАЛЯДА ПРО КАЇНА І АВЕЛЯ Виє скитський недобрий вітер, Кані мережать льон неба. “Будь проклятий, брате, через жовту гадюку, Що в’ється з моєї данини, Коли […]...
- СЕСТРА. Співанка з української думки Ні зазуля в лузі затужила, Ні пташина в тузі голосила, То сестричка лист писала, На сторону посилала Та й до […]...
- СВІТАНОК Гукнув у праліс Пракий – І там, де луни упали, Здавалось, галяви стали,- Могутній голос такий! Кремезні люди гудуть У […]...
- “Бузок до ранку шелестів…” Катерині Білокур Бузок до ранку шелестів, Жасмин шумів до ранку, І сад, у сутінках до брів, Немов картина в рамі, […]...
- ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! […]...
- СЕМУ-ТОМУ, ХТО ЦУРАЄСЬ СВОГО ДОМУ Та чого ж ти так раненько Коника сідлаєш? Вже ж не інак, пане-брате, – Їхати гадаєш… Їдь си, брате, їдь […]...
- “Туди мої очі, туди моя думка…” Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу […]...
- БІЛИЙ ВІТЕР Сивію, брате мій, сивію, і сам не знаю, що зі мною… У білий вітер, у завію лечу, пірнаю з головою. […]...
- “В дверях у сні з’явивсь…” В дверях у сні з’явивсь, Тихо став на порозі (Так Дараган колись В час упокою в Бозі)… Знаю, звідкіль ідеш, […]...
- ПРОМЕТЕЙ НА ЗЕЛЕНІЙ СТІНІ Вже давно не було такого світла в цьому домі – сьогодні прийшов до мене вересень й акапунктурою неба проколов мені […]...
- УКРАЇНА Чи згадуєш, земляче, край той пишний, Де річеньки блищать сріблом текучим, Де, мов кармазин, червоніють вишні І дишуть медом пасіки […]...
- УКРАЇНІ Плюндруються твої сади, Твоє чужинець поле крає. Вже лицарів твоїх сліди У полі вітер замітає. Та все ж люблю тебе, […]...
- БЕЗСМЕРТЯ Гриміти громом від ранку до ночі і в ніч глуху: на страту вели смуглянку по збитому в пил шляху… Вірьовка […]...
- ДВІ ПІСНІ I Я бачу все : час зморшками обличчя зриє, а теплі коси вкриє іней незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, […]...
- “Ви не дивуйте, справді, люди добрі…” Ви не дивуйте, справді, люди добрі, Що я усе про неї не вгаваю… Про Вись мою, що в’юниться за обрій, […]...