ВОКЗАЛ
отут ми прагнемо сісти в потрібний поїзд
слідуючи за дороговказами поспішаємо
крізь тісні коридори між клунками й валізами
нам ніколи вгору глянути де під кулястим склепінням
повисла запорошена й тьмяна
флорентійська люстра
стискаємо спітнілі мідяки як пружину
шикуємося в безладні черги
над нами гіпсовий настінній путті десятих років
дме в позолочений ріжок іноді
глянемо в бік знудженої блондинки
що притулившись до колони їсть яблуко
врешті виринаємо
на пропахлому пивом і трояндами пероні
когось цілуємо просимо не забувати сумніваємося
чи потрапили на своє місце
аж поки не відірвемось від землі
і м’яко рушимо
заспокоєні дивимось з вікон як жовкнуть
перші дерева в приміських лісах
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- НОВІ ЕТЮДИ БУДІВЕЛЬ КАСАРНЯ ми навіть її не бачимо і не знаємо яка вона адже вдосвіта вибігаємо з неї і повертаємось коли споночіє […]...
- ВОКЗАЛ Вокзал, несгораемый ящик Разлук моих, встреч и разлук, Испытанный друг и указчик, Начать – не исчислить заслуг. Бывало, вся жизнь […]...
- “Життя – як вокзал…” Життя – як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. Поцілунки і рани, клунки і чемодани, слова і фрази – все разом. […]...
- ВЕСНЯНИЙ ВОКЗАЛ Нічний вокзал беріг тепло весняне, за вікнами лиш вітер шепотів. Осяяні безсонними вогнями, дрімали пасажири в забутті. І враз під […]...
- “І в’яне в неволі дівоча краса…” І в’яне в неволі дівоча краса, Грубіють їх ніжні спрацьовані руки, Жіночість – і та поступово згаса, Немов кам’яніє з […]...
- “Вимите тіло – з води…” Вимите тіло – з води – рипить під руками, мов яблуко… І солодка вода стікає на брови, у напіввідкриті вуста, […]...
- “Упало яблуко в саду…” Упало яблуко в саду, Затрепетала гілка. Отак і я колись впаду Безпомічно і гірко. І коли вістка долетить До батьківської […]...
- “Як сьогодні: обоз, колони…” Як сьогодні: обоз, колони. Не дорога – наруга! Батерія. Шістнадцять коней, Перебита обслуга. Вранці зірвешся, очі витер, – “Номери! До […]...
- “Свобода й правда – горді дві колони…” Свобода й правда – горді дві колони, Що йдуть у наступ – війська на чолі! Така потуга, знявшись від землі, […]...
- ДИХАЙ! Тарабаню в глуху стіну: за нею – ти. Бачу,- притулившись з іншого боку, наслухаєш моє серце – хочеш у мене… […]...
- “Чи в сивих іржавих болотах…” “Нет в этом никакой моей вины…” О. Твардовський Чи в сивих іржавих болотах… Чи в чорних сибірських снігах… Чи сіра […]...
- НЕВОЛЬНИЦІ Колони й колони – в німій чужині, Знеможені й гнані, ідуть крізь хуртечі, Ідуть і не чують, як зори стальні, […]...
- МІЖ ІНШИМ Коли я буду навіть сивою, і життя моє піде мрякою, а для тебе буду красивою, а для когось, може, й […]...
- 3. НАШІПТУВАННЯ ВІКІВ “В 1885 р. Франц-Йосиф відвідав знову Замок у вечірній порі, в каварні гостила його шляхта, з балькону каварні цісар ог […]...
- “Яблуко освячене росою…” Яблуко освячене росою Простягає яблуня мені, Наче мати – скроплене сльозою У далекій нашій далині. …Яблука воскового настою, Квіти і […]...
- ЩАСЛИВА МИТЬ Не втримаюсь на щасті. Тільки мить, Лиш мить щаслива, Як весняна злива, Струною сонця В пальцях задзвенить… І здаленіє дзвін. […]...
- “останній крок…” останній крок затихло в роті застигли жили на вапно очиці залила сліпота кричимо рятунку просимо дарма в його склепіннях занімілих […]...
- “Таємна тиш вечірніх перевтілень” Таємна тиш вечірніх перевтілень, заснулі гомони когось спросоння кличуть, І вже проміння біле відлетіло на тиху втому тихого обличчя. На […]...
- ЛІКАРНЯ ми стаємо щоразу легшими о десятій ранку по закінченні процедур виходимо всі в однакових фланелевих піжамах в наших руках дедалі […]...
- Серед зими я вибрався в мандрівку Серед зими я вибрався в мандрівку. В дорозі мерз – не дивина. А в поїзді додому загрівся і забув, що […]...
- НОВОРІЧНА КОЛИСКОВА Сніг приліг на землю льольо, Притулившись до тебе я, І гойднулась біля болю Новорічна ніч твоя… Йди додому, старший боле, […]...
- “У Піреї, де сповідалася…” У Піреї, де сповідалася Ляїс у Діогенеса, Друже, я Вас жадала. Гриміло здалека слово Павла Й коринтійські кришило колони....
- РОМАНС Це так мусить хтось грати на своїй хворій гітарі, недаром склянкою води розлилося по столі моє обличчя. Недаром світ сьогодні […]...
- АБРАКСАС Навіяне романом “Деміан” Г. Гессе Небо і час, числа і люди – все Абраксас, півняча голова, ноги-змії і тіло ніби […]...
- НОКТЮРН Вже стільки ночей спопеліло, І стільки місяців поблідло на рубцях неба, Відколи до мене прийшло перше горе. Ви нічого не […]...
- ХАТА Запала із нападаним листям, із прибулими островами молу, із дерев’яним світом, що вигляда коня. Достигла, перестигла із гніздами джмелів та […]...
- “І ніч. І сад осінній…” І ніч. І сад осінній. І тиші дозрівання. І шелести у сіні. І пізнє сподівання. Нараз – відлуння сміху Заграло […]...
- (РИНОК) Замок зіходив на землю все меншими замками, з одною-єдиною баштою, де графи колишні ставали поволі фігурами з воску, жокеями, фотопортретами. […]...
- НА ЗИМОВІЙ ПОЛОНИНЦІ Для якого вовка лютого, для якого лиса хитрого, для якого оленя печального, для якого дика темного залишено на дверях колиби […]...
- ВОРІЖЕНЬКИ Своєю лінією, позицією, словом нажив чимало ворогів. Ворожий – воріженькам України, Неначе особистим ворогам. За те, що ти прожив не […]...
- 2. ПТАХОРІЗКА Це рясне гуляння вбогих при музиці, Під мурами, де випивка і тінь. Це триває свято поїдання птиці При світлі відлітань […]...
- ЗНАК (Мотив Юрія Кузнецова) О символи древні, о задуми темні! Приховує яблуко міти таємні. Розріж поперек – і відкриється знак, Назвать його добрим не […]...
- БРАЗИЛЬСЬКИЙ ВЕЧІР Тут болером вечірні дзвони Гарячий подих ллють полям, Як сонце – яблуко червоне У світі, що – палітра з плям. […]...
- “Біль нічний в мені все множиться…” Біль нічний в мені все множиться, Тінь блукає по виду. ой, чогось мені не можеться Серед ночі у саду… Люди […]...
- “Яблуко додолу струсять віти…” Яблуко додолу струсять віти, І воно вже в кроні засяє. А зернятко ще надію має Яблуню собою відтворити. Нам дано […]...
- ТОВАРООБМІН Сидить жінка за столом, Їсть ковбаси з пиріжком. Мама з нею торг держить, За півхунта дорожить. Мабуть, масла нас не […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ДИПТИХ Україна для когось – тепленький край, Край кисільний, молочні ріки, А мені серце в пісню край Під глухими стінами віку. […]...
- “не забудьмо…” І. С. не забудьмо заки звечоріє довишивати останній хрестик на хустині не забудьмо зірвати дитині червоне яблуко з високої гілки […]...
- СВЯТИЙ ЮРІЙ Підвелися колони лісу З кучерявими капітелями. Святий Юрій у сонця шоломі Чвалає бороти змія У глибоких гірських щілинах. На низинковий […]...
- ПІЗНЄ ЛІТО Синиця з цвіркотом вікном нераз Влітає вістку про город подати: Осіння наступає вже пора, І жовкнуть листя й гарбузи пузаті. […]...