“відуміння мовчати позначується мовчанням…”
відуміння мовчати позначується мовчанням.
від чаїного крику у небі туга борозна.
ти покинув крізь землю свій тихий нічний почаїв
і тулився до серця, з якого зійшла вона –
ця країна в намисті, в корості, в капусті з хроном,
ця безлика ікона, де з вуст проступає шкло…
ти самим лише криком оновлюєш цю ікону,
і тоді розумієш: обличчя там не було
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- За розкішним притоном брудної як світ арагви за розкішним притоном брудної як світ арагви тінь стола одинока чи попіл загублених магів жовте право на вітер де бритва […]...
- “Сміятись вам, мовчати вами…” Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім’ям сповнять гортань І тихотихими губами Проміння пальчиків гортать… На лист, на сніг, на квіт, […]...
- ЗУСТРІЧ Під зиму в сорок третім, як солдати Прогнали німців з рідного села, Худенька дівчинка до нас, до хати, З країв […]...
- Говорити, мовчати і говорити знову Я так довго мовчав ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках вустами вологими на добрі слова натрапляти […]...
- СПОГАД Навіщо ти у пам’яті долоней, навіщо ти на язиці солона? Для чого ув очах ця порожнеча, розріджене повітря кожен вечір? […]...
- “Сниться соснам країна зелено-блакитного шуму…” Сниться соснам країна зелено-блакитного шуму… Сниться соснам підтятим, обрубаним крицею глуму, їх країна зелено-блакитного шуму. Коли сита черва розкошує в […]...
- НАДІЯ якщо нам усе це вдасться здійснити і всі ці сонця які ми плекали у вазонахкамерних бесід і келійних думок таки […]...
- ПЛАКАТ ОДЛИГИ І дзвенить золоте цебро, і струмить золотий Дніпро. І однаково сонце б’є у чужі серця і моє. І страшенно багато […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. З ДОПОВІДНОЇ СКРОМНОГО АГЕНТА ФРАНЦУЗЬКОЇ РОЗВІДКИ ПРО ПОВЕДІНКУ ПОЕТІВ У ПАРИЖІ Японський поет Хіро Сім цікавився дуже всім Шанували його усі ми Він приїхав із Хіросіми Хіро Сім – японський поет […]...
- СІТЬ Я надто довго був самим собою. Не через якісь сумніви, а через те, що все на світі має бути самим […]...
- ЗИМОВЕ ШКЛО Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В […]...
- У ДВОРІ – Правда ж, мамо, мене у капусті знайшли? – Неправда, неправда! – Сусідська дівчинка – руки за спинку. – Тебе […]...
- РУСАЛКА Між розлогини химерні Язиками подовгастими Сонна синява спокій розсипала. На озерні непорочні дзеркала Виплила, Бризнула реготом-криком русалка. До топельника зеленого […]...
- ВОЛОДИМИР ВОЛИНСЬКИЙ Які віки хмарами пропливли… А небо свіжо поломеніє синню! І проступає древній град з імли Над водами, над сивою Волинню. […]...
- ПЕРШ, НІЖ ПІВЕНЬ ЗАПІЄ Петро – не Юда. Він любив Учителя. І вуст він зроду був би не отверз. …Коли вели Ісуса до мучителя, […]...
- НАТХНЕННЯ В ніч, як острах суєвірний Серце холодом різне Або гострий сум безмірний Смертним духом повійне, Мир тоді – німа пустиня, […]...
- РОЖЕВОГРИВИЙ КІНЬ Рожевогривий кінь б’є копитом небо, Дзвенить Писаний Камінь. Ірже у вузькому руслі Черемош, Скований огир. Іде непорочна ікона, Несе в […]...
- “Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...
- МІЙ САД Я посадила сад. І в білосніжну піну, Що легша за морську, пірнаю із гори. І вже не сад цвіте, а […]...
- “На кручах київських бузок…” На кручах київських бузок Під вітром закипає. І крізь мереживо гілок Славутич проступає. Над ним бездонні небеса І чайка кружеляє. […]...
- БАЛАДА ПРО УСМІШКУ Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь […]...
- “Гримлять протести. В золотих погонах…” Гримлять протести. В золотих погонах Зухвала, схудла на малім пайку, Гартує скаргу, вперту й гомінку, Офіцерня, маршуючи в колонах. Пивні […]...
- “Перетерплю усе, що Бог послав…” Перетерплю усе, що Бог послав, Переживу і болі і страждання, Лише б Твій Дух мойого не карав Під небом цим […]...
- ДЕ БЕРУТЬСЯ ДІТИ – Де взялися ми? – онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: – Тебе знайшли на капусті, […]...
- “Потіхи серце прагне…” Потіхи серце прагне; Тоді – відлучуй біль; Тоді – мала відрада Притишує журбу. Тоді – вдавайся спати, Тоді в урочий […]...
- “А скажи – Модільяні був ідіот…” А скажи – Модільяні був ідіот? – допитувалась вона, коли я вправними, як у піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах. […]...
- ВОНИ Підсліпуватим ліхтарем під вчилась танцювати вальса, вустами вогкими бушмена ніч цілувала знесилені пальці. Брудний вечір приймав молитви зі стомлених вуст […]...
- ДИКТАТОР я диктатор і можу собі дозволити все палити вішати мордувати у всіх на очах гвалтувати найцнотливіших жінок і дівчат дарувати […]...
- МАСКА Хвіртка прочинена, чоловік згрібає листя. Йому це не треба і листю не треба. Прометена доріжка, покинутий палац… Чоловік переказує” стрибаючи […]...
- З різних збірокАНГЕЛ СМЕРТИ (I) Буває мить – хтось вимовить ім’я (А тиша ще шумить безмежним морем). Ніхто не гляне і не заговорить, Лише діткне […]...
- ЧЕКАННЯ Лесі Звідки це нахлинуло, не знаю. Непогасним полум’ям горю, І в думках лечу за небокраї, І лише з тобою говорю. […]...
- Який милий і мудрий фацет який милий і мудрий фацет не з показних мудрагулів а таки справді мудрий одразу видно щоз доброго тіста уважний і […]...
- ХАТА ВЗИМКУ чорна холодна ізба ковтає поліно за поліном аби зігріти у нутрі двох пришляків з кайданного шляху знадвору стелажі дров зі […]...
- “О жовтий квіт мелодії розстань…” О жовтий квіт мелодії розстань Над строгими квадратами перонів… І тихий сум. І подано состав. І ти пливеш од мене […]...
- ПИЛИПІВКА Першого грудня почнеться зима. Вітер шугне білокрило над нами, Тихо зітхнем, що дороги нема, Вип’ємо другого – за Варлама. Стануть […]...
- Осінь вечір пора вмирати осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
- “осінь вечір пора вмирати…” осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
- “Старий готель, і незнайоме місто…” Старий готель, і незнайоме місто – Прибув і вибув, здрастуй і прощай. І проступає крізь роки імлисто, Як старовинна фреска, […]...
- КОНФЛІКТ Я так боюсь себе, Коли в душі Вогонь займається, Коли полум’я крови Лише мозок, Коли холодний розум Не гасить вогню, […]...
- АЛЯБАСТЕР Незнаний майстер давньої Еллади Різьбив її, коринтянку з села, І голову одбиту одягла Назавжди сила лагоди й принади. І дивно […]...