не з учених криниць на площах не з полотен в диму нічному ти визбируєш світ як мощі перманентного іподрому ласки […]

The first of all my dreams… найперше сни мої були коханцем, що його вели чуття (замріяного) крізь зелений містерійний ліс […]

1. * і цей рубець до серця мурахи де крихітка теплого меду в згустку смоли ти відпустила його у сад […]

це спів розрізаної шиї фістула тиха але щира впились червоним розімліли пухнасті чорні груди ночі це спів розрізанорї шиї попід […]

я уявляв собі смерть не такою наївно вірив що нестямний оргазм страху рвучко жбурне мене поза межі болю а насправді […]

за розкішним притоном брудної як світ арагви тінь стола одинока чи попіл загублених магів жовте право на вітер де бритва […]

коли запіли треті півні і помінялись вартові принц гамлет по тугім коліні рукою лагідно провів він плащ одкинувши ласкає точених […]

було Тобі, Господи, миром мене спокушати. навздогадки глині уже не доскочиш спокус. держава сьогодні тонка, як бджолиний укус, і кара […]

найсмішніше те що вони дивуються не один рік пожили серед блатних мусили б хоч трохи розуміти звідки ноги ростуть а […]

що торговця у храмі зупинить вода, що на денці долоні церковця руда, що зникомі приходять сюди по слідах невідталого крику, […]

Wild (at our first) beasts uttered human words… звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало […]

ти деревам шептав що вони не такі як вони слово ганив за те що життя суєтою ославило на погнутому тлі […]

живемо під чортом неначе під Богом і вправно жонглюєм словами в яких від глибин від прасуті святого немає ні грама […]

і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]

потворні дощ покора і спасіння потворний сад де вигуки і зграї і самота що лузає насіння над тілом молодого самурая […]