НАДІЯ
якщо нам усе це вдасться здійснити
і всі ці сонця які ми плекали
у вазонахкамерних бесід
і келійних думок
таки зійдуть над обрієм
і нам не треба буде самим говорити
що ми геніальні
бо це про нас скажуть інші
і німби
барвисті німби
…ех що тут гадати
хлопці якщо нам усе це вдасться
ну й нап’ємося ж ми тоді
аж до чортиків
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- “Ти – віра й надія” Ти – віра й надія. А може, жар-птиця, що тільки ввижається, мариться, сниться? Що тільки палає у пітьмі ночей, і […]...
- ДРУЗІВ ЗДОБУТИ ВАЖКО якщо розмовляючи з низькорослим скажу про таких як він курдупель карлик цурпалок одразу наживу собі ворога але якщо коренастому блондинові […]...
- НАДІЯ Як від стовпа і до стовпа, Де дротом птаство володіє, Так доля табірна скупа Проводить серце повз надії. Мовляв, це […]...
- НАДІЯ Не кажіть, що це гріх проти Духа: безмежне хотіти, Ждати чуда, як ранку в бузку, ластівок і веселки; Та ж […]...
- “НАДІЯ” …А з ночі скавуліло море Пісні своєї сили й суму, Вершились хвилі, наче гори, Вбрані в сніжні завої шуму… Йшов […]...
- НАДІЯ Не зітхай так безнадійно, Скорбних уст не замикай, Рук не складуй ще подвійно, З лану битви не тікай, Глянь на […]...
- НАДІЯ Усе життя чогось у долі ждеш, Надієшся на добрі переміни. І можна голод пережить і війни, Але надії – не […]...
- НАДІЯ Hi долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз […]...
- НА ХУТОРІ НАДІЯ Не вірили, сміялися, глумилися: – Ото придумав: серед степу – гай! А він мовчав. Саджав собі – і край. І […]...
- 14. НАДІЯ – У МРІЯХ Марить Івась вже три ночі: “Дівонько, швидше сюди!.. Ноги в гарячому клоччі. Призніть на пальці води. Кров на шляху і […]...
- “Мілка надія і глибокий сумнів…” Мілка надія і глибокий сумнів… Хто зріже лавра: Сатана чи Бог? Я – другий Гамлет, що з думок збезумнів І […]...
- “Ти дуже гарна, але я з тобою…” Ти дуже гарна, але я з тобою В ліс не піду, де пахне тінь хмільна, Де чорт під папороттю голубою […]...
- СКОВОРОДИНСЬКИЙ МОТИВ Хай скажуть: – Плин фантасмагорій! – Та навесні серед дібров Благословив мене Григорій На труд, на подвиг, на любов. Хоч […]...
- НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...
- Якщо рясніють – дай їм отрока якщо рясніють – дай їм отрока якщо візьмуть – переживи цей степ загублений у потемку важливіший від голови безчестя – […]...
- Із вершини Барвисті осені полотна, А літо вже одколосилось. Прожита мить – безповоротна, Життя майнуло – мов приснилось. Ліси й луги такі […]...
- ОЙ, ТРЕМБІТИ, ГРАЙТЕ ЛУНКО (Під коломийки) Ой по горі, по горі Гонять вівці вівчарі. Гой-гай, хлопці, грай, Прийшла воля у наш край! А по горі Горяниці […]...
- У РЕСТОРАНІ Тішить очі тихий цвіт герані. На естраді грають шейки, твісти… За столом в районнім ресторані Трапезують хлопці-трактористи. По якійсь нараді […]...
- ЗАШУМІЛИ ВЕРБИ ПРИ ПОТОЦІ Пластова мандрівна пісня, створена 1947 року Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, з пластунами! […]...
- ПЕРЕЛЯКАНИЙ Певна річ, що я люблю Просто до загину Рідну мову та пісні, Матір-Україну. Певна річ, – бажав би я Рідної […]...
- Замість тосту Хильнімо й ми, брати-поети! Ачей віддати гроші вдасться, лишень черкнімо у газети, що захмеліли ми від щастя. Бо в нас […]...
- “Якщо колгосп імені Лесі Українки…” Якщо колгосп імені Лесі Українки платив твоїй матері півтора карбованця на місяць, якщо із твоєї дідівщини брали щороку найбільшу копицю […]...
- “Все, хлопці. Далі підете без мене…” – Все, хлопці. Далі підете без мене… – Він так сказав, ідучи на узбіч. Бо рана, розкривавлена, огненна, Його хитнула […]...
- В оправі озера неначе в оправі озера неначе в чужій державі риби й риби з обвалу піняться гарячі нічних істот підшкірні глиби і тінь […]...
- У ЄГИПТІ Дівчата – як метелики барвисті: Строкаті плаття, погляди іскристі. І мовчазні, відчужені жінки: Накидки чорні і такі ж хустки. Закони […]...
- “На терезах, де справедливість важать…” На терезах, де справедливість важать, відмірили мені надміру щастя. Радіти рано: помилку завважать: поправити її без труду вдасться. Який ще […]...
- “Вам що?..” Вам що? Із дому – І на службі. З роботи вийшов – І вже дома. Не треба вам труситися В […]...
- “Коли відквітнуть наші мрії…” Коли відквітнуть наші мрії Та й вітром відлетять осіннім, Надійдуть інші покоління, Ті довгожданні, молодії, І ми боролись і шукали, […]...
- НА БЕЗГОЛОВ’Я Москва – тепер коричнево-червона, І споконвік така вона, як є, За голову Джохара півмільйона Американських доларів дає! Це новина! Це […]...
- ЗГАДУЮЧИ МАЙСТРА Будуть інші, такі, і сякі, й розтакі, Їм ніхто ще не звів ні хвали, ні огуди, Тільки майстра такої душі […]...
- ДВІ КАРТИНИ Хлоп’я годує лебедя з руки, Стоять щасливі молоді батьки. І я картини кращої не знаю, – Якщо є рай, то […]...
- “Хтось метнув неминучу стрілу…” Хтось метнув неминучу стрілу. Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння. Заступило веселкою зір. Чисті барви […]...
- МОЛОДИЙ ГРІМ Перший грім! Він ударив гарячим, несподіваним жаром. Гей, та де ж ваша сила юнача, вогнекрилі Ікари? А розправте-но зігнуті плечі […]...
- “У порожній кімнаті…” У порожній кімнаті біла, немов стіна, притомившись чекати, спить самотня жона. Геть зробилась недужа – котру ніч, котрий день ані […]...
- ОБЛУДА Якщо це було, то були твої руки, очі були, груди були, були, було… Була буколіка, буйволиці й буйволи, і червоне […]...
- “Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...
- “Відколи не стало мами…” Відколи не стало мами, Я часто дивлюсь ночами У місячне сиве небо, Що манить мене до себе Пульсуючими зірками, І […]...
- З ДИТЯЧИХ ІГОР І ЗАБАВ коли тобі стане аж занадто нудто заведи собі янголятко і дідуся грайся так підстав дідусеві ногу хай гримнеться мордою об […]...
- РОЗМОВА 3 САМИМ СОБОЮ Якщо мої зуби, пророками вибиті, становлять фундамент для дачі дантисту, якщо я до себе нашіптую, нібито удруге з’явлюсь поколінь через […]...
- “І невже ж це правда, що напередодні…” І невже ж це правда, що напередодні Вічної руїни, певного кінця Освітило сонце на краю безодні Променем надії змучені серця? […]...