Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МИ ГРАЄМОСЬ У ПІЖМУРКИ ЖИТТЯ

Ми граємось у піжмурки життя
Аж поки смерть нас не впіймає:
– – “Тру-ту-ту! Я вже йду!
Тай до Пана поведу!”
Закривши очі голосно до нас волає.
А ми ховаємось за дерева й кущі,
За камені, за скелі, за будинки
Вона хапає кожної хвилинки
одного з нас,
А решта раді,
що заховалися від неї…
Справді?…

Хоч неодин пішов уже до Пана,
Звідкіль немає вороття,
На часу толоці вирує ця омана,
Забава – піжмурки життя.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

МИ ГРАЄМОСЬ У ПІЖМУРКИ ЖИТТЯ - ГУРКО СТЕФАНІЯ