Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МІСТЕЧКО. ДОЩ

Дощ ішов, ріденький і смутний.

Гірко пахли квіти в палісаді.

Ні журби, ні злості, ні війни.

А містечко. Скрипочка. І радість.

Пахли дині. Вітер позіхав.

Плакав п’яний. А ніхто не слухав.

І ганяло курку в лопухах

цуценятко із одвислим вухом.

Дощ ішов, ріденький і смутний.

Я ішла за дощиком весела.

А за мною – хлопчик. А за ним –

фіалковий слоник карусельний.

Ось базар. І площа. І кіно.

А дощик уже за рогом крапа.

Дома в мене скрипка, і вікно,

і руденька мавпа на канапі.

Дощ – у плач, а я – у сміх, а слон –

в сон пішов. В кіно хлоп’я побігло.

Стало тихо. Навіть чуть було,

як ліхтар сполохано задихав.

Я ж у сміх зайшла, як в теплий дім,

де мені судилося сміятись,

і учити скрипку розмовляти,

і крізь сміх на віях молодіть…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

МІСТЕЧКО. ДОЩ - ЖИЛЕНКО ІРИНА