Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СВІТАНОК

Безмежна крадіжка ночі. Сховище па горищі. Приготування мішків із сріблом. Гуркіт старої скрині із стрічками й намистом. Трохи пензлів з […]

СЛОВО ДО ХЛІБА

Ти висвітив слово. На тебе зіперлися книги. Ти об’єднав простори. Ти проник у глибини космосу. Ти не буваєш черствим. Ти […]

МАСКА

Хвіртка прочинена, чоловік згрібає листя. Йому це не треба і листю не треба. Прометена доріжка, покинутий палац… Чоловік переказує” стрибаючи […]

“Ніч горбами й долинами…”

Ніч горбами й долинами прикрила квіти і траву і срібні коси розплела на спині. Срібніють у сні горби і долини […]

ЗЕМЛЯ

Там глибокі річища робіт багряніють корою облич, коли світлом стерня сурмить, ланцюгами виблискує спека, роздима чорноту цвіркунів над степом. Малиновіє […]

ПОЛІТ ІКАРА

Хіба не чули ви відлуння і не помітили, як прокотилася вогниста куля, і враз дерева зацвіли і освітили надвечір’я, щоб […]

“О древо Вітчизни…”

О древо Вітчизни, ти – домівка і ціла країна. Плуг вивертає то наконечники стріл, то осколки снарядів… О древо Вітчизни, […]

ГАК

Ця стіна рівно освітлена промінням, а навпроти – стіна в затінку. Між ними садок чи то парк з водограєм, з […]

ТРИКУТНИКИ РЕЧЕЙ

Вони синьо-гострі, аж зубчик дістає до зубчика. Але лопати досить, щоб скопати їх і відчути, як пахне лезо, з одного […]

“Обвалюється берег…”

Обвалюється берег на сивого півня у джерелі. Блискуче насіння виповнює луки, що завше в мені. І знову ростки його в […]

БІЛИЙ СВІТ

У білому світі біла долина яблуня з яблуком у вершині жінка сорочку над річкою шиє від білого полотна дні відтина

“Знаходжу прапор у горінні…”

Знаходжу прапор у горінні – цвіт прапорів у поколіннях. Стрибки дерев багрянцем вивільняю, хрипіння кореня вогнем звиваю. Вдивляючись у чорноту […]

Страница 1 из 212