АССІЗІ
Украй мені місяця – хліба,
Місяця теплого з Умбрії,
Над сном виноградників.
Замріє крихта рожевого,
Золота відляск на лаврах,
Франческо, кущі, голуби.
На Джоттових фресках
Я бачила небо
Зворушливе: пахло ясмином.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Вечірньою годиною за мрією огнистою…” Вечірньою годиною за мрією огнистою Душа моя, окрилена, здіймається, летить За білою хмаринкою, хмаринкою вовнистою, Що крилами незримими прорізує блакить. […]...
- “Вдягаюся в небо і хмари…” вдягаюся в небо і хмари в кучеряві кущі й дерева в надбережні палати й вежі у схід сонця і в […]...
- “Хвилюють, ходять, шумлять жита…” Хвилюють, ходять, шумлять жита, Злотисто-жовті, украй налиті, Над ними неба блакить свята, Ані хмаринки у тій блакиті. Співає срібна в […]...
- “Корови, витнуті з кольорової тиші…” Корови, витнуті з кольорової тиші На олов’яному озері. Одна парагвайська ніч під повнею На обсаджених помаранчами вулицях. Одна вілла з […]...
- “…Мелодія весни…” …Мелодія весни: Замріє днина, Задзвонить жайворино Древній степ… В землицю рідну Упаде зернина І, в дивному прозрінні, – Проросте…...
- “Конкістадори відкрили…” Конкіскадори відкрили За морем нові суходоли, Я – нашу Італію В вінку виноградників Під сходом і заходом сонця Від гір […]...
- “З-за змари сонце спалахне…” З-за хмари сонце спалалхне, І вітерець повіє. І щось незнане й неземне На обрії замріє. Душа чутилива, мов струна, На […]...
- КУПЕЦЬ І блиснули на сонці ножі, І метнулись червоні обличчя, І упав на пісок, і лежить, І, байдужий, помстити не кличе. […]...
- ТРАФУНОК Якось тому було – цить, місяця мая, – Пішов я рубати бучину до гаю, Бо дідько оногда, – чекайте: що-м […]...
- “Так і живем…” Так і живем: Кожен день – ті шукають гроші, Я шукаю рядок… Їм – електрозв’язок, Мені – голуби-листоноші Переносять, приносять […]...
- “Тихше, вихрасті кущі…” Тихше, вихрасті кущі! Небо, гамуй солов’я! Глухо в трояндні дощі Хлипає туга моя. Хмура – мов Каспія ніч. Гойна – […]...
- Уривок із триптиха “І мертвим, і живим, і ненародженим” А я, живий, прийшов до вас, живі, Сказати, чим людська доба значима, Для чого ми, на ноги ставши дві, Звели […]...
- ОЛЕНЬ-КРАСЕНЬ Олень-красень над кручею Несе писанку між рогами: Писанка небо покотилася, Упала у човник місяця. Ходить хвоя навшпиньки, Кладе палець на […]...
- “І скаже світ: – Ти крихта у мені…” І скаже світ: – Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов – на грані маячні […]...
- “Присіла сойка на кущі…” Присіла сойка на кущі, Струсила пахощі. В саду зашемряли дощі, У серці – радощі. Я навстіж вікна розчинив – Ой, […]...
- ЗИМА. ДИТИНСТВО На білих пагорбах зима Напнула небо, світиться, І ковзає (аж лиж нема) Кленова клепка місяця. 1980 р....
- Дощ Парило. Нахмарило. Нахмурились дуби. Замовкли голуби. І смугою рясною З раптовою грозою Полився шумно синій дощ На довгу скаргу жовтих […]...
- МАТИ На лавиці два коники. Два коники з сиру. Вставай – пора до школи йти, Сину. На лавиці стара мати. Кінь […]...
- НОКТЮРН За мотивами картини Ендрю Вайєса “Чекання” Довгонога, Тонконога Герла, Скрипка Бога, В стумі не умерла. Білопінні Створи перьюара. Білокінні – […]...
- МОТИВ ФОНЯКОВА Як ти жила до Пушкіна, Росіє? Над плугом від зорі і до зорі Одвічно гнули спини гречкосії, Попи молились, правили […]...
- ВІДСТАНІ Літак піднявся у небо: З висоти дерева – як водорості. З Місяця сфотографовано Землю: Кулька, що обертається. Здавалось, він гарна […]...
- ВОРОНИ Й ГОЛУБИ Як можна пояснити ці потреби Природи чи суспільної доби: Ще до схід сонця у мордовськім небі З’являються ворони й голуби? […]...
- РУКИ КОХАННЯ Простягни мені свої руки, кохання, крізь речовину сходів і схили в поруччях, щоб я не чув, як скрегоче полива й […]...
- “Ми в Римі, мій Друже…” Ми в Римі, мій Друже! На Вія Аппія вдарив град. Ви знаєте, що я гадаю? Схопити в долоню блискавку Й […]...
- ОЛЬГА мені сниться сон-марево що я вже не месниця що просила смерть лада і голуби з горобцями несуть галузки цвітної верби […]...
- СВ. СОФІЯ ЦАРГОРОДСЬКА До помсти кличуть почорнілі нави. Яка первісна, дика голизна, Де продудніла зграя навісна, Наклавши слід на образи кривавий! Давно погасли […]...
- “Бачила нині друзів…” Бачила нині друзів: Собаку й хлопчика коло церкви, Прикритих одним плащем. Ви розумієте, Друже: Тому виходжу в місто З кишенями, […]...
- ЗАЧАРОВАНА ГАВАНЬ З конічних гір – сонце вулканом! Куля вогненна зморщила море. В водах з опалю пливуть острови, Неначе тіні листя на […]...
- “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
- СПОМИН В рожевій куряві дорога, Рожеві села в далині… О, як дзвінко, голоснорого Ти відкликаєшся мені! Ще вітряки – як на […]...
- ОКСАНА Посадили ми вдвох при дорозі Ще малими дві парості віт. Пахло літо в яснім передгроззі, Наша яблуня кинула цвіт. Розцвіла […]...
- “Із кожним роком дальшаєш мені…” Із кожним роком дальшаєш мені – так зірка в чорну безвість часу пада… Ти – мов любистку золота досада, яку […]...
- СПОМИН Як добре там гукати між горбами, Купати ноги в гущі мокрих трав! Щасливий, хто не сіяв, не орав, І лиш […]...
- “Самотні дівчата…” Самотні дівчата носять на грудях стигми місяця – два відображення його обличчя – що сповнюються жадібним стражданням, коли ніч, що […]...
- ОСІННІЙ ДИСОНАНС Небо скуйовджене і розколисане Дрантя спустило на темні бори. Сонного місяця сива лисина Полум’ям сизим горить. З ротатим, ридаючим риком […]...
- Вібрації світла вібрації світла тераси сходи голуби Дафна офірує коси на вівтарі ніщо не мре і дещо з голубизни твоїх очей лявандою […]...
- СЬОГОДНІ 1. Біла лагода яблунь в цвіту. П’ю життя моє спрагненно-радо. Прийдеш, прийдеш? – і легіт: прийду – Медоносним зітханням – […]...
- ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
- СОЛОВ’ЇНА ПОРА Кілька тижнів – і все. І треба Перелити життя у пісню, Бо, як вистрілить колос в небо, – Буде пізно. […]...
- ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...