Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]

Прощалось літо. Тьмянів лист, І лев лежав під кленом. В прощанні літа син дививсь На лева і на мене. Тремтіли […]

До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів […]

Хто розцвів, хто розцвів – запитало. Я розцвів, я розцвів – відказало. Хто помер, хто помер – запитало. Я помер, […]

Вже ночі під листопадом ночують, Примерзла опустилася латать, І щуки воду слухають – не чують, І снігурі поміж сніжинками летять. […]

Ні бекання, ні мекання у мжичці, Куди не кинь – по голову плюта. В короні з буряків на буряковій гичці […]

Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]

Згорають очі слів, згорають слів повіки. Та є слова, що рвуть байдужий рот. Це наше слово. Жить йому повіки. Народ […]

Лошиця нюхає туман, З туману пахне їй туманом І видно: з-за туману тьмяно Зіходить місяць-молодан. Перепочинює ріка, Холодне злизує каміння, […]

Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]

На рябому коні прилетіла весна, Снігу сорок лопат їй прикидало плечі. На рябому коні що везла – не везла, Але […]

Вві сні наш заєць знову задрімав. Якби не в сні, то де бі йому дрімати? На теплу землю вухонько поклав […]

Під рябими кущами вухатими, Де стерня босі ноги коле, – Зайці котять передніми лапами По городах капусту в поле. 1964

З Ніколоза Бараташвілі Без дороги-сліду мчить мене Мерані, Сивий ворон карлика в чорному тумані. Мчи ж мене, Мерані, в чорному […]

Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що […]