МЛЕКО

ОТ ОВЦЬÌ ПÁСТЫР[У] НАЛÉЖНОЄ

1

МАРІЯ 1

ЯМ РАІ

Которьiи з рая вьiгнаны, не дбайте,

ЯМ РАІ Мaрія, ко мнЂ утЂкайте.

1 У рукопису “а”.

2

МАРІЯ

РАЯ МИ

Маріа єст надежда РАЯ, МИ єди на,

Сія ми рай обрЂсти упрoсит у сына.

3

МÁРІЯ

РÁЯМИ

Р[АЯМИ] Маріино імя насажденно,

Т[о]є над всЂ рoскоши рaя возлюбленно.

Аще бым мoгл Марію, рaй мысленный, зрЂ ти

И тмaми тем РÁЯМІ готов бым гордЂти. |арк.27зв.|

4

МАРІЯ

ІМ РАЯ

Іже мя наслЂдýют в цнoтах и в звычaю,

Аз, Марія, усердно ІМ РÁЯ спрія ю.

5

МАРІЯ

РАІ MЯ

Рaйскую Євва мaла зрЂ окрaсу.

РАІ МЯ держится всегдaшнєго часу.

6

МАРІЯ

Я MÁI. P

Май мьсяць в квЂтках звьiкл обфитовати,

Я MAI обфи тшыи, Р [раз в благодати].

7

МАРІЯ

А Я PІМ

Христос єст главà церквЂ, А Я є см РІМ, знайте,

В сем Ри мЂ бьiти главу церкве позволяйте. |арк.28.|

8

МАРІЯ

А Я МІР

НЂсть ми ра в кoстєх моих, мовит ли котoрый,

БЂжи к нам, сын мой, ми р єст, А и Я МІР втoрый.

9

МАРІЯ

Я M І P А, то єcт покoю

Бы бьiл Янус храм ми ра – ложная ဠ†ра,

Я храм не ложно єстем превЂчнаго МІРА.

10

МАРІЯ

Я МІРА, то єст с†та

Я избрaнная єсм прежде сложeнія МІРА,

Т[ому в мірЂ] моєй хвaлЂ не знайдетс[я! мЂ ра.

11

МАРІЯ

Я МІРА, то єст олЂйку

Гды я не лишaюся и в имени МІРА,

Іж єсм мудрая дЂва, ктò єст недовЂра. |арк.28зв.|

12

МАРІЯ

Я РАМІ

И образом человЂк Христос обрЂтeся,

Зaчым слýшне Я РÁМІ дЂва наречeся,

Зaне я коже РÁМІ oбраз окружaют,

Си це ложеснà єя Христа обыймaют.

13

МАРІЯ

Я МАРІ

Сня та з креста мeртваго аз царя над цари

Єгдa на руках держах, былà то Я МАРІ.

Лeч не общыє мaры, бо моя утрoба,

Люб з моих мaр бьiл в грoбЂ, єднак встал от грoба.

14

МАРІЯ

Я МАР. І.

Яко мати животà Я МÁР І не знaю,

И по смерти єсм жи ва, сію пЂ снь спЂвaю.

15

МАРІЯ

ІМ ЯРА

Их же ни мздa вЂчных благ, ни мýк вЂчных кaра

До цнoт не побужaют, Марія ІМ ЯРА. |арк.29.|

16

МАРІЯ

Я P A M I

ГрЂ шному то Марія ЯРА МІ єст, чаю,

Но и грЂшный 1 в милости не отчаєвaю,

Благаго бо †м царя благая и мати

ВЂ сть праведных люби ти, a грЂ шных спасати.

1 У рукопису – “грЂрЂшный”.

17

МАРІЯ

А ІM ЯP

Благ благим сын твой будет, Маріє, на сýдЂ,

А ІМ ЯР, іже злaя дЂ ют, пойдут в стýдЂ.

18

МАРІЯ

А ЯP МІ

Ах, снат, ЯР МІ, грЂ шному, єст сын твой, госпоже,

Лeч гнЂ в той твоя молба укроти ти мoже.

19

МАРІЯ

PAMІЯ

М[аріи образ видя] вся чиста и свята,

[Аже РАМ]ІЯ єя в блещaніи злaта.

20

МАРІЯ

А ІМЯ P

Марія дЂвЂи імя, А ІМЯ прекрaсно,

Не P рaз, лeч без числa пaче солнца ясно. |арк.29зв.|

21

МАРІЯ

ІМЯ PА

Не дaрмо тýт РА силля ба зостaла,

ІМЯ РАдости абь ì презначaла.

22

МАРІЯ

І MЯ PA

Імя рaдости твоє єст, царице,

І МЯ РÁдости наполни, дЂвице.

23

Мaрія именем си Я IM PA вЂщaєт.

През РА силля бу, чaю, сія презнaчаєт.

Іже в радость оскудны, Я ІМ РАдость мнoга,

А іже в разýм, Я ІМ [РАзум], мати бога.

Рaдуйся, мнoгих [в]

рaзумЂ просвЂщаю[щая]

Акаф., Ікос. 9. |арк.30.|

24

марія

М арІа

Бы богородицею не былà Марія,

Не докaжет, хoч бь ì глaв мЂл M (сoрок) АРІА.

25

МАРІЯ

APIAM 1

Аріям, Нестoріям поги бель готoва,

Не исповЂдaющым матЂр бога слoва.

Албо†м гдь ì Марія АРІАМ вЂщaєт,

Иж АРІАМ отмсти тель бог єст, презначаєт.

1 У рукопису – “МАРІАМ”.

26

МАРІЯ

І ЯРМА

[Марія не] лиши ся І ЯРМà Христова,

Яко рабà господня на слýжбу готoва. |арк.30зв.|

МНОГÓПРЕМЂНИ ТЕЛНЫИ

єст †рш,

котoрый ки лка десят рaзый

перемЂня тися мoжет, яко ни жей обaчиш.

У римля н називaєтъся тот †рш ПРОТЕУС

Яко ни ву ря сно плoды украшaют,

Тaко дЂву красно рoды ублажaют.

Ни ву ря сно плoды украшaют яко,

ДЂву крaсно роды ублажaют тaко.

Ря сно плoды украшaют яко ни ву.

Крaсно рoды ублажaют тако дЂву.

Плoды украшaют яко ни ву ря сно,

Рoды ублажaют тaко дЂву крaсно.

Украшaют яко ни ву [рясно плo]ды,

Ублажaют тaко д[Ђву красно род]ы.

Яко плoды ря сно ни ву [украшают],

Тaко рoды крaсно дЂву ублажaют. |арк.31.|

Ни ву украшaют ря сно плoды яко,

ДЂву ублажaют крaсно рoды тaко.

Ря сно яко плoды украшaют ни ву.

Крaсно тaко рoды ублажaют дЂву.

Плoды яко ни ву украшaют ря сно,

Рoды тaко дЂву ублажaют красно.

Украшaют яко ря сно ни ву плoды,

Ублажaют тaко крaсно дЂву рoды.

Такoвым спoсобом сeй †рш и дaлей мoжет ся перемЂня ти до ки лка деся т рaзый, вoлно кому дос†дчити. А з менè тепeр дoсыт, же сп[oс]об намени лем. |арк.31зв.|

ЛЯБИРИНТ 1

я i p a M a p і я

і p a M c M a p і

р а М с у с М а р

а М с у с у с М а

M c y c І c y c M

а М с у с у с М а

p a M c y c M а р

i p a M c M a p i

я i p a M a p і я

Сей лавири нт починaєтъся от срeднеи лЂтeры, а кончи тъся на рогaх.

|арк.32.| ЛЯБИРИ НТ 2

І с у c M c у с І

с у с М а М с у с

у с М а р а М с у

c M a p i p a M c

M a p і я і p a M

c M a p i p a M c

у с М а р а М с у

с у с М а М с у с

І c y c M c y c І

Сей лявири[н]θ починaєтъся от чотырох рогoв, а кончи т ся впосрoдку.

ЛЯБИРИНТ 3

М с у с І с у с М

а М с у с у с М а

р а М с у с М а р

і p a M c M a p і

я і p a M a p і я

і p a M c M a p і

р а М с у с М а р

а М с у с у с М а

М с у с І с у с М

Сей лавиринθ починaєтъся зверху и зни зу, а кончи тъся по боках.

ЛЯБИРИ НТ 4

M a p і я і p a M

с М а р і р а М с

у с М а р а М с у

с у с М а М с у с

І c y c M c у с І

с у с М а М с у с

у с М а р а М с у

с М а р і р а М с

M a p і я і p a M

Се[й лави]ринθ починаєтъся на бокaх, а кончи тся на верху и на низу |арк.32зв.|

[СТОЛП]

В сем столпЂ выражаютъся †ршы

от двoх силляб аж до тринaдцяти.

2. ДЂво,

ди во

3. всей земли!

Пріємли

4. сію хвaлу,

лю бо мaлу,

5. прaцы моє я

во чeсть твоє я

6. слaвы составленну,

тебЂ освящeнну.

7. Юже рaб твoй принесè

не от мудра словесè,

8. но от сердца чиста, прaва,

Занè твоя прaва слaва.

9. Достoйно тя никтoже мoжет

восхвали ти, вся к [не возможет].

10. Твоя бо слaва вьiшш[е всЂх земных]

И над небесных благопри[ємных]

11. Жи телей умы, пeрвая по бозЂ

Присно блажи ма в рoдЂ вЂ рных мнoзЂ.

12. Ты єси стoлп слaвы, пречистая дЂво,

ДивнЂ йшеє міру над сeдм ди вов ди во.

13. Сeдм ди вов погибoша, твоє я, о [мати],

Стoлп крЂ пости во†ки будет преб[ывати). |арк.33.|

ПРЕСЂКАЕМЫЙ

єст †рш,

который єдни іменà пресЂ кши,

другіє іменà посрeдЂ их вомЂщаєт.

МногАя Із не СУщых Создa сеи твоРeнІА

ДаДЂм ХеРувИмСкую ТОму пЂСнь хВАлeніа.

[МАю] Ми ру дÁТИ Радость І соДЂлоВàти слАдость.

ОСТАТНЯЯ ШТУЧКА

Ісуса Христа ВЕЛИЧаймО, яКО Ввес єст СлАдКІЙ, зНаймо

Із несОздАННа отца восіявый чисте

ВЕЛИЧаю з матКОю тя, ВсеСладКІЙ Христе.

АВТОР ДО ЧИТЕЛНИКА

НАстрОЙ навспак цинобру. Єсли угадаєш,

ГоршИЙ Кто з Сих? ВОлК? ЧИ ЛЕВ?

То мене познаєш.

Конец штучкам п[оетицким],

составленным во честь божія матер[Ђ]

без конца.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)