“Моя душа й по темнім трунку…”

Related posts:

1. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ За вікнами день холоне, У вікнах – перші вогні… Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої […]...
2. “Повіяли теплі вітри…” Повіяли теплі вітри, Минула зима з холодами, І тільки вершина гори Спокійно біліє снігами. Навічно вони залягли, Однакові в липині […]...
3. В ТЕМНІМ ЗАЛІ Жінка смика чоловіка: – Нахилися нижче. Перед нами он дівуля спить, аж носом свище. – Чоловік увесь затрясся, засичав: – […]...
4. СНІГ У КВІТНІ Сніг у квітні. І перший цвіт. І холодні вітри північні. Нелогічний і дивний світ, І його парадокси – вічні. Сніг […]...
5. ІНОЗЕМНІ МОВИ Чи твій тато палить люльку? Так мій тато палить люльку Yes my father smokes the pipe повтори цю фразу ще […]...
6. “Так любить душа одинока…” Так любить душа одинока Далекий і тужний мотив: Журливе журчання потока І шелест пожовклих садів. Крізь шибку малого віконця Так […]...
7. НА ЗЛАМАНОМУ КЛАРНЕТІ Хай тобі сниться трубадур, Що в ніч, як місяць скрився, Під дому твого сірий мур Утомлений прибився. В його зіницях […]...
8. “Мужні прострелено крила…” Мужні прострелено крила Думі моїй молодій. Скільки змарновано сили, Скільки розбито надій! Себе не жалів я для бою, Вина не […]...
9. ОСІННЄ (“Лементує мева над лиманом…”) Лементує мева над лиманом – Чуєш, наче ридма птах рида. Вересневим вже кінець оманам, Глянь – рідіє осока руда На […]...
10. ПРОБАЧ Пробач мені часи розлучень, Засмучені в тривозі дні. Пробач за ті високі кручі, Котрі судилися мені. Пробач години смутку й […]...
11. ПРОЗОРІСТЬ Знову під мереживо розквітлого ясмину, Крізь ажуровість запашних кущів Веселий молодик серпом блищить, Веселий молодик зійшов на зміну. Ясмину мрії […]...
12. “У пору найчарівнішої гласності…” У пору найчарівнішої гласності І ще дикіш – безгласіє душі… Ті ж душожери в непохитній владності, При брамах ті ж […]...
13. “Минає все, згаса, мов звук…” Минає все, згаса, мов звук, Що відлунав на віки вічні, А я в полоні милих рук Переживу і травні, й […]...
14. “Я по світах блукав, як Одисей…” Дружині Вірі Я по світах блукав, як Одисей, А ти чекала, вірна Пенелопа. Була далеко золота Європа, Ще дальше – […]...
15. ЗАЧЕРСТВІЛА ДУША Зачерствіла душа, як великодня паска, суха, крихка і цвіллю вже взялась, годиться для пташок, або людей голодних. Та хто голодний […]...
16. РОЗУМ І ДУША Пригадую давніх років чудеса І в серці дитячому спалах: Я плакав тому, що на мене краса Сніжинкою з неба упала. […]...
17. ДУША ЖУРАВЛИНА Курличе душа журавлина і пружить морозне крило. Десь там, на іскристій рівнині, не спить у заметах село. Над ним у […]...
18. “Душа моя – послухай!..” Душа моя – послухай! – Як яблуня в цвіту. Моє життя, – кохана, – Мов срібнотканий сон. Життя моє – […]...
19. ДУША Душа моя, печальница О всех в кругу моем, Ты стала усыпальницей Замученных живьем. Тела их бальзамируя, Им посвящая стих, Рыдающею […]...
20. Душа – невидимка Душа – невидимка. Где ты живешь? Твой маленький домик, Наверно, хорош? Ты бродишь по городу, Бродишь одна, Душа-невидимка, Ты мне […]...
21. МОСКВА. ГОДИННИК Б’Є ДВАНАДЦЯТЬ Щодня, як ніч впаде на трави, Як теплі роси упадуть, В садах квітучої Полтави Музика грає, танці йдуть… В садах […]...
22. ДУША ПРОЗОРИТЬСЯ ДО ДНА Ніяковіючи цвіте жовтенький підбіл. Пахнуть трави. Жовто-зелено, кучеряво берези повняться. Теплінь… І на прозору волосінь нанизує хмарини жайвір. Скрипить, розхитана […]...
23. ДУША БЕРЕЗИ Нас – океан. Але ж кому у спадок Дісталось істини святе зерно? Якщо життя лише сліпий випадок – Яким безглуздям […]...
24. НЕВИННА ДУША У неділю ми на цвинтар З сусідом ходили. Як у нас навчились гарно Оформлять могили! Там граніт з лабрадоритом, Постаменти […]...
25. ДОБРА ДУША Чоловік говорить жінці: – Ти сходи по воду. – Жінка глянула сердито: – У таку негоду? Та хороший же хазяїн […]...
26. ДУША ЦЕРКОВЦІ Душа старої церковці Ходить між буками, Гребе на горбі, на згарищі, Чи не лишилося щось З мосяжних хрестів, Якийсь уламок […]...
27. “Не раз душа моя скимить…” Не раз душа моя скимить В глухі беззвіздні ночі, І сум туманний давить грудь І до землі толочить… Не сниться […]...
28. 09. СВІЧКА В малій кімнаті стіни, наче руки, тримають полохливу тишу в жмені. Сіріють тіні просиво-зелені, самітня свічка блимає зо скуки. Шушукають […]...
29. МОРСКАЯ ДУША У нее глаза морского цвета, И живет она как бы во сне. От весны до окончанья лета Дух ее в […]...
30. ДУША СУМЕРЕК В прозрачный, сумеречно-светлый час, В полутени сквозных ветвей, Она являет свой лик и проходит мимо нас – Невзначай,- и замрет […]...
31. Нет дня, чтобы душа не ныла Нет дня, чтобы душа не ныла, Не изнывала б о былом, Искала слов, не находила, И сохла, сохла с каждым […]...
32. “Здригнулася душа від злодіянь…” Здригнулася душа від злодіянь З історії розверзлої безодні. І мов закам’яніла. І мовчить Від чорногоря злого посинівши. Хто сіяв вітер? […]...
33. СОН СВЯТОСЛАВА Я бачив сон. Важенних перел град На груди сипали мені, старому, Вдягали в ддовгу чорну паполому, Давали пити не вино, […]...
34. “Як душа до душі заговоре…” Як душа до душі заговоре Про далекий і страчений рай, То здригаються скелі і гори, І змовкає журливий ручай. Вони […]...
35. “На сполох б’є душа моя хоробра…” На сполох б’є душа моя хоробра. Гримучий світ зачаєно примовк. Зосталася у мене третя спроба – хистка, як доля, як […]...
36. “Душа обважніла, як жорна…” Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого. Земля благодатна і чорна До решти знеснлила ноги. І от її […]...
37. Не стомиться душа радiти Не стомиться душа радiти, Жiночу бачачи красу! Якi красунi є у свiтi! Яке прекрасне розмаїття! Що їм плiтки i пересуд! […]...
38. “Душа наїлася та бреше…” Душа наїлася та бреше. А бреше як! І те і се. Що вуж, мовляв, корову ссе, А відьма жінці косу […]...
39. “Люблю поетів з їх вогнем в очах…” Люблю поетів з їх вогнем в очах, Що пишуть серцем на папері мертвім, Люблю отих невтолених прочан В молитві їх, […]...
40. Поезiї душа завжди вiдкрита Поезiї душа завжди вiдкрита. В буденностi холоднiй i жорстокiй Мене рятують вiршi як молитва. Читаю – i на душу сходить […]...