ЕПІГРАМНЕ
У нас, без просвітку убогих,
Аудиторія співців –
Ляше ряди четвероногих
Ошестиножених стільців.
На дерев’янім – дерев’яне,
Від початку і до кінця;
І тільки де-не-де прогляне
Якесь подобіє лиця…
На свисти – голову ще вище,
Стерпи розплесканій руці,
Бо шестиногеє це свище,
Бо це оплескують стільці.
Прага, 1934
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Ким це намальовано…” Ким це намальовано На вікнах срібний сад? Ким це заціловано Лиця у дівчат? Хто це улаштовує З криштальної гори Сковзання […]...
- НА БОНІ Під жарти й сміх у легкому розгоні Вже немалий одміряли кусок… Крутіше схил, затриманіше крок… Уся гора у соняшному дзвоні… […]...
- ЕЛЕГІЯ ПЕРЕД НОВИМ РОКОМ У лісі мертвому ялинки ростуть собі на чорнім тлі, немов не треба їм ні сонця, ні соків теплої землі… І […]...
- СИНІ ТІНІ БРЕДУТЬ ІЗ ДУНАЮ Недалеко від Братислави Я одержав твого листа. Спалахнули усі переправи І немає уже моста. У минуле, у наше, в раннє, […]...
- МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ. ВІДРОДЖЕННЯ Зринає у новітнім хорі Ця найвеличніша з ідей: Чим вище голови в соборів, Тим вище голови в людей. Вставай, мій […]...
- Сьогодні Вчора і завтра на моїм лиці і тільки нема сьогодні… І ходять навколо стола стільці такі самотні-самотні....
- НАД ХРИСТОМ Колишу свою дитину І співаю їй. Люляй, люляй, любий сину, Поки ти ще мій. Сон-ява мені віщує, Вітер вість несе.- […]...
- “У захристії трійця стоїть…” У захристії трійця стоїть. Біля неї стану, доки ти принесеш три свічі, три свічі для Йордану. Запалю три свічі на […]...
- РІШУЧІСТЬ Пече в душі цей спалах туги, цей гострий приступ самоти: уже немає в мене друга, не знаю, де його знайти. […]...
- О. ОЛЬЖИЧЕВІ Крута дорога із Крут, Та вірмо, рушивши нею: Нелюдськи міцний цей люд І вийде він ще на суд Не судженим, […]...
- ЖАР-ПТИЦЯ Сусідка моя – чарівниця – годувала надвечір родзинками у клітці золоту Жар-птицю з очима-намистинками. І як воно трапилось – хто […]...
- “Можливо, лиш вона, та туга невсипуща…” Можливо, лиш вона, та туга невсипуща Невідомо за ким, невідомо за чим,- Єдине, що горить у наших нетрях-пущах Вогнем високим […]...
- МОЛИТВА (О, Ти, що тамо, де Почаїв…) О Ти, що тамо, де Почаїв, Під небом вставши голубим, Далеко в простори засяяв Золотоглавієм своїм, О Найсвятішая, Єдина, До […]...
- ДОБРИЙ ПСИХІАТР (вітроаеротерапія) спочатку все було так як я й сподівався побої льодяний душ смердюча компанія натхненних чорноробів з провінції аж ось […]...
- ДИПТИХ 1 На лісу вечоровому тканні стих силует обителі святої. Безслідно зник, однак узори хвої схитнув аж у криничній глибині, і […]...
- ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
- “Коли гай на обрію квітне…” Л. А. Коли гай на обрію квітне, То здається очам, Що розкішне царство блакитне Розгортається там. А наближ його володіння […]...
- ЗАЙЧИКИ М. К. Мете і мете. Кругом така пустка: Минулась капустка, Нічого ніде. Мороз – без послабки: Вже мало не плачуть… […]...
- НА ВЕЛИКДЕНЬ На Великдень діл і вись Сонце злотом заливає, На Великдень сонце грає – Блись-блись!.. На Свята усім святам, На яєчко […]...
- “Дивний образе таємний…” Дивний образе таємний, Що негадано-неждано Із далека – із незнана У кімнату цю принісся І спинився на стіні, Я прохаю […]...
- “Засяє день, і сутеніє…” Засяє день, і сутеніє. Сніги, як килими, лежать. Вітрець знемігся, тихо віє. Якийсь лісочок манячіє В далечині. Санки біжать. Якесь […]...
- Як всi бiжать, так тяжко зупинитись! Як всi бiжать, так тяжко зупинитись! Гнiтить якесь передчуття бiди. Здається, що гуртом не помилитись. Бiжу як всi. I знаю […]...
- МІСТО УР …І жив народ. І звався він шумери. Все пережив, і війни, й землетрус. І древні воїни, що вмерли, держали кубки […]...
- МОЄ ПІДНЕСЕННЯ Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як […]...
- “В дитинстві бачив я на кладовищі…” В дитинстві бачив я на кладовищі: З могил стовпи вставали вогняні. Вони здіймалися все вище й вище – І серце […]...
- АЛЯБАСТЕР Незнаний майстер давньої Еллади Різьбив її, коринтянку з села, І голову одбиту одягла Назавжди сила лагоди й принади. І дивно […]...
- “Просто. Не йти праворуч…” Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в […]...
- “В огненний захід і в світанки сині…” Могутній дубе, я твій жолудь! Педер Хузангай В огненний захід і в світанки сині Через долини і круті горби Ідуть, […]...
- РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...
- “Щедро, буйно і вільно сніги…” Щедро, буйно і вільно сніги Засипають старе кладовище. Де тут друзі, а де вороги? – Тільки вітер у полі свище....
- КИЇВ Підійнявся злотно-зелено, А за тло – густа синьота. Хай яка впаде вагота, Її скине смагле рамено. Йшов Батий на нього […]...
- “Як рельси синню одливають…” Як рельси синню одливають,- Як навіть сталі холодно! Як лють лютневую чутно В промерзлім скреготі трамваю! Скарбами матового срібла В […]...
- “Вогонь не гуде. Дим не валить…” Вогонь не гуде. Дим не валить. Страху нема за стріху. Не вийшли кричать, бігать, гасить. Дзвонів не чути. Тихо. І […]...
- ОГНИЩЕ Квітки пахнуть ясним ранком, Соловейко свище, Край дороги догорає Забуте огнище. Курить димок; головешка То сям, то там тліє, І […]...
- ЮРІЙ У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі спися. Вже […]...
- ЗЛАТА УЛІЧКА* Камінь розігрітий аж пашить. Втомлений, замислений іду. Повнить сонце Улічку Злату, Сонцю тут подобається жить. Втомлений, замислений іду. Прага, Праго, […]...
- ТАЄМНИЦЯ СЛЬОЗИ Крізь пил віків тече сльоза гаряча. Планета хмурить випукле чоло. Ви чуєте? Дитина гірко плаче, невтішно плаче і не зна […]...
- “Хати біліше сорочок дівочих…” Хати біліше сорочок дівочих… Немає кращих мазальниць у них, Як ці наскрізь прозорі зимні ночі, Коли і місяць світиться і […]...
- ЮРІЙ У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі списа. Вже […]...
- НА СХОДАХ А клен горів. І я горіла. Я вся була Як свічка біла. Палив той клен Осінню вроду І я пила […]...