Автор: СОМ МИКОЛА

Президентові України Чи то КУчма чи КучмА? (В мові теж руїна!) Як його тепер нема – Буде Україна! 1998 р.

Хвиля човника легкого І цілує, і гойда, Ширша моря голубого Наша юність молода. Приспів: Без вітру не родить жито, Без […]

ОДА СМЕРТІ, яка забрала ненависника України і всіх українців Лазаря Кагановича Не маю зла до жодного народу І взагалі не […]

Тут знайшов довічний спокій Газетяр товариш Бокий (Люди кажуть: Лівобокий). Слава ж мудрому Творцю, Що забрав приблуду цю.

Співуну Московського Кремля Лине із могили пісенька дурненька: “Матушка-Расєя, Україна-ненька”. Цить, засни, Кобзончик. Ладоньки-ладусі… Та нема ж у тебе жодної […]

Людині, письменнику і громадянину. А яка найкраща риса Валентина Чемериса? Мав багато гарних рис Незабутній Чемерис. От, наприклад, з віку, […]

Вже всі повмирали, а сей не вмира, Безсмертний, нещасний, стоїть, як мара, Здається обузою, навіть проказою. Пора б закопати – […]

Мурашко! Пішки-пішака Своє життя несеш ти важко. Давай піддам тобі, мурашко, Твого важенного мішка. Ти скрізь: в кущах над озерцем […]

З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]

Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]

Дмитру Онковичу У будинку перестарків – благодать, Про життя не треба думать і гадать, Тут живи хоч років триста – […]

Вулиця, Сомова вулиця, Та, що коліном лягла, Хата до хати не тулиться Тут – в Оболоні села. Стійте ж, гаї […]

Я дома. І знову ночами Наснюся я сам собі… Пливу не човном, а ночвами На хвилі на голубі. А мати […]

Питають сусідки: – Миколо, ти звідки Ідеш і вертаєш на стежку знайому? – Ой милі сусідки, Іду я нізвідки, Іду […]

Демонстрація лівацька. Скрізь горить кумач. По Совєтському Союзу, гей, лунає плач. Ой ридає і волає компартійний туз: – Почіму ти […]