Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



Земля химер

Безпросвіття моєї нації – три століття реанімації. Гнала, гнала – й загнала коня під Москвою козацька січ. і нема українського […]

Високе літо

На полонині тирличі розквітли, без нас природа вершить свій закон, і світ зове, світанки не поблідли, і кріпне крок під […]

ТАРАСОВА МАТИ

Живе й не вмирає шевченківська мати, Колгоспна кріпачка, забута не раз. Синове-поети пішли в дипломати, А з нею зостався єдиний […]

Із поеми “Розп’яття”

…Бути чистим – то нетрудно, коли жити серед свят. Бути чистим там, де брудно, – то падлюки не простять. Із […]

ЗАРУБКИ НА ПАМ’ЯТЬ

ІІІ Доісторія А ящери, а мамути до нас були в природи найсильніші діти, а вимерли… Бува ж таке не раз: […]

Верховинська ідилія

Краю мій карпатський, світку мій чудесний, дай тебе любити за високі весни, коли сіють небо по землі лелеки і скликають […]

ТИСА. ТИС

На вигинах пружна, як тисовий лук, Ти линеш із лісу до лагідних лук, Пронизуєш простір, як тисовий спис… Скажи мені, […]

ЛІТО, ПОЛІТ

Не гаймося, друже, накреслено рейси, прокладено траси, дороги й мости… А десь там на скелі ростуть едельвейси, хоч там і […]

Із циклу “Моя анкета”

…я не молюся жодному божку, я викинув із хати всі ікони. Любов мою – велику і тяжку – не звіть: […]

ТАРАС

Будь проклят світ, що дав його труні, будь проклят день, коли його не стало… Не граймо, браття, на сумній струні, […]

Духнович

Як і чим тепер дух оновиш, мій русине? Не твій сезон. Був у тебе співець Духнович. аби ти не впадав […]

Миколі Вінграновському

Творить світ, Миколо, вічне коло, а якщо по-вченому – спіраль. От і перенісся ти, Миколо, на нову небесну магістраль. Та […]

Серпнева Україна

Ще сміються з малороса при державному стерні. ще Вкраїна ходить боса по розпеченій стерні. Ще її сини-холопи, її доньки з […]

Страница 3 из 41234