“Зійшлись, побрались, поєднались…”

Related posts:

1. “Росли укупочці, зросли…” Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж […]...
2. “Зійшлись обоє на багнетах…” Зійшлись обоє на багнетах: Старий-старий і молодий. В одного: – сину, – з-під кашкета; В другого: – батьку, одійди. Зійшлись […]...
3. “Грались патронами. Грались гранатами. Грались затворами…” Грались патронами. Грались гранатами. Грались затворами. Грались снарядами й бомбами. Грались кинджалом і тесаком. Гралися толом і мінами. Грались червоними […]...
4. Гімн черничий Удар, громе, над тим домом, Над тим божим, де мремо ми, Тебе ж, боже, зневажаєм, Зневажаючи, співаєм: Алілуя! Якби не […]...
5. ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ І ЗРАДУ Кохали, вірили, клялись, І от між ними – прірва зради. Зійшлись дороги й розійшлись, І вже на те немає ради. […]...
6. “І Архімед, і Галілей…” І Архімед, і Галілей Вина й не бачили. Єлей Потік у черево чернече! А ви, святиє предотечі, По всьому світу […]...
7. НАСТАСИНІ СИНИ Виростали у Настасі-удовиці двоє хлопчиків на хліб та водиці. Ой чекали хлопчики татуся із війни. Називали хлопчиків: Настасині сини. Двоє […]...
8. “Ой діброво – темний гаю!..” Ой діброво – темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом,- […]...
9. Полякам Ще як були ми козаками, А унії не чуть було, Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, […]...
10. ВАНДА Ванда має діток – двох маленьких дівчаток, Двох гарненьких дівчаток, що немов ляльки. Я цьому не вірив, я не мав […]...
11. “Ми вкупочці колись росли…” Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх. Не вгадали. […]...
12. 3. Най би хоч баранчики “Най би хоч баранчики ніколи не виростали” – отак гадав я собі під вечір у Березові тримаючи в колінах те […]...
13. Н. Т Великомученице кумо! Дурна єси та нерозумна! В раю веселому зросла, Рожевим цвітом процвіла І раю красного не зріла, Не бачила, […]...
14. “Гай-гай, той уже за далиною…” Гай-гай, той уже за далиною, Коли без хлопців змучені дівки, Знедолені й окрадені війною, Бувало з нами грались в піддавки. […]...
15. Саул В непробудимому Китаї, В Єгипті темному, у нас І понад Індом і Євфратом Свої ягнята і телята На полі вольнім […]...
16. Пророк Неначе праведних дітей, Господь, любя отих людей, Послав на землю їм пророка; Свою любов благовістить, Святую правду возвістить! Неначе наш […]...
17. “На Великдень, на соломі…” На Великдень, на соломі Против сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Тому к святкам З лиштвою […]...
18. Варнак Тиняючи на чужині Понад Елеком, стрів я діда Вельми старого. Наш земляк І недомучений варнак Старий той був. Та у […]...
19. Сестрі Минаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, Я думав: “Де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі?” І сниться сон мені: […]...
20. “І широкую долину…” І широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, І що снилось-говорилось, Не забуду я. Та що з того? Не […]...
21. КАРАСІ В. Чапленкові Я приглядавсь до річаного плеса, Йдучи між плавнями в обідню пору. З-під ситнягів зелених табунами Рожево-срібні брались карасі. […]...
22. Ликері На пам’ять 5 августа 1860 г. Моя ти любо! Мій ти друже! Не ймуть нам віри без хреста, Не ймуть […]...
23. СЛОВ’ЯНСЬК Ось-ось Слов’янськ! Моя родина! Забилось серденько в грудях, Пригнулись до землі коліна, А очі плавають в сльозах! Слов’янськ, Слов’янськ! Як […]...
24. “Якби з ким сісти хліба з’їсти…” Якби з ким сісти хліба з’їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б […]...
25. “І тут, і всюди – скрізь погано…” І тут, і всюди – скрізь погано. Душа убога встала рано, Напряла мало та й лягла Одпочивать собі, небога. А […]...
26. “За що ми любимо Богдана?..” За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846...
27. “Украли у мене мою країну…” Украли у мене мою країну, Залишивши у назві, як звук, Україну, Щоб без мови і пісні у звуці німім Не […]...
28. “І день іде, і ніч іде…” І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? 5 […]...
29. Марина \Неначе цвяшок, в серце вбитий, Оцю Марину я ношу. Давно б списать несамовиту, Так що ж? Сказали б, що брешу, […]...
30. XII Плач за садом У ніч літургійну, соборну, причинну Ввійду до собору і браму причиню. Без гніву й печалі, й трагічного жесту, – Радію […]...
31. ПРИСВЯТА ОДНОМУ З ШЕВЧЕНКІВСЬКИХ АВТОПОРТРЕТІВ На “Автопортрет”: Офорт. 1860 Гортаю життя – мов недбайлом написану Розторгану книгу – се я чи не я? Ховаю під […]...
32. “Минули літа молодії…” Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, […]...
33. “І золотої й дорогої…” І золотої й дорогої Мені, щоб знали ни, ве жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж […]...
34. “Колись-то ще, во время оно…” Колись-то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись, пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить. […]...
35. “Не спалося, – а ніч, як море…” Не спалося, – а ніч, як море. (Хоч діялось не восени, Так у неволі.) До стіни Не заговориш ні про […]...
36. ОГЛЯДАЮЧИСЬ На тій горі вітри збивають з ніг, сльозяться очі і в очах дерева. З гори течуть, звиваючись… Лиш хата стоїть […]...
37. “Хіба самому написать…” Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба. А то […]...
38. Русалка “Породила мене мати В високих палатах Та й понесла серед ночі У Дніпрі скупати. Купаючи, розмовляла Зо мною, малою: “Пливи, […]...
39. “Якось-то йдучи уночі…” Якось-то йдучи уночі Понад Невою… та, йдучи, Міркую сам-таки з собою: “Якби-то,- думаю,- якби Не похилилися раби… То не стояло […]...
40. “О люди! люди небораки!..” О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Вночі і […]...