Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






УДВОХ ІЗ ЛИХОМ

Лягаю спати з лихом. Бік у бік.
Вночі обом із нас і мулько й тісно,
А вранці ми вже трохи й віддалік…
А нари цілі –
Господи, й не тріснуть!..

Уже за звичку стало – вдвох, то вдвох.
Вже часом з ним і словом перекинусь,
Мов не за мною й голоду молох
Пащеку повертає, а за кимось…
Кладе, відчую, руку на плече,
Мовчу покірно й лагідно – і краще…
Хіба що в сні коли – як опече!!
“Отак до лиха звикнути!..
Пропащий!..”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)

УДВОХ ІЗ ЛИХОМ - САМІЙЛЕНКО МИКОЛА