СИВА МЕЛОДІЯ
Годинник віку цокає-вицокує,
і на душі уже година пізня.
У спомини тополею високою
з-за обрію приходить рідна пісня.
Блукала рідна пісня за курганами,
за синіми байраками, лугами.
Оглухлий світ громами ураганними
над нею прокотився невблаганно.
Нехай там людство б’є у груди бубона,
нехай шматує чистий аркуш тиші.
Приходить пісня –
і земля розгублена
мелодію засмучену колише.
Приходить пісня, як усмішка мамина,
як теплий подих мальви серед літа.
Приходить пісня – і душа захмарена
усе на світі може зрозуміти.
Мелодія струмує сивим кужелем,
а пісня усміхається і плаче:
“Ой не шуми, луже,
зелений байраче…”
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- МЕЛОДІЯ Заболю, затужу, заридаю… в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль. Помолюсь крадькома на твоє праслов’янське обличчя, І […]...
- МАЛЬВИ Мамо, світяться мальви на світанку зими. Їх вітри не зламали, їх не вбили громи. Над літами, світами я лечу, я […]...
- “Купила мені мама кожуха…” Купила мені мама кожуха, Як тільки з війська Повернувсь додому… Легенький він, Як мамина рука, А теплий – Наче мамин […]...
- УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ Нi, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля iз нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним рiч розмовляти! Хай […]...
- МИ – З УКРАЇНИ Як вийдуть калинові наші красуні, як зблиснуть намиста кармінні, – від серця до серця проміння трасує мелодія: “Ми – з […]...
- КАЛИНОВА МЕЛОДІЯ Нас кликав у пісню Білаш. Він брів по траві білокосій і сіяв тепло… А була ж така приморожена осінь. Він […]...
- “Отакого літа ми не мали…” Отакого літа ми не мали: Ластівки дітей собі вже мали, Вище вікон вигналися мальви, Розсміявся на городі мак, І до […]...
- “Рідна мова в рідній школі!..” Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна […]...
- ПРИХОДИТЬ ЧАС Приходить час, приходить час,- Сказати кожен мусить з нас, Чи він народу вірний син, Чи тільки раб похилий він, Чи […]...
- РАДІОЛА Здавалася порожня та кімнатка фортецею майбутньої сім’ї. Розклали на підлозі для порядку ми вузлики даровані свої. Засмучено біліли стіни голі, […]...
- “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...
- СИВА ЛАСТІВКА Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти […]...
- “Заліг, заліг козаченько…” Заліг, заліг козаченько Та й не підведеться; Товариші вертаються, Хворий зостається! – Товаришу, рідний брате, Маю умирати. Ой дай же, […]...
- ЗЕЛЕНІ СНИ Над моєю осінню пливе білий смуток бабиного літа. Посивіло небо світове, а мені не хочеться сивіти. Листопадом стеляться літа, але […]...
- “Давня пісня. Гіркий мотив…” Давня пісня. Гіркий мотив, Не слова, а щемлива рана: Так ніхто тебе не любив, Як люблю тебе я, кохана. Хто […]...
- “…Мелодія весни…” …Мелодія весни: Замріє днина, Задзвонить жайворино Древній степ… В землицю рідну Упаде зернина І, в дивному прозрінні, – Проросте…...
- БІЛА МЕЛОДІЯ Глянув: лелечко, лілії! Світ мій в білому-білому. Я в сні? Ні-таки, ні-таки ж!.. Ліг сніг… Срібною ниткою В’ється тиша між […]...
- ВЕЧІРНЯ МЕЛОДІЯ Вечірній смерк окутує кімнати Настирливим роєм гризких комах. Голосять спомини довкола хати. У душу кане втома й дивний жах… В […]...
- “На дворі сива мряка і дощ…” На дворі сива мряка і дощ, А нам сонячно стане в кімнаті, Буде нам так – ти тільки захоч, Станеш […]...
- КРАПЛИНА ТИШІ Мамо, вже навколо нашої хати звужується тиші сувій суцільний. Не зацвіли цього літа ні гарбузи твої, ні мальви. Те намисто, […]...
- НЕЗРЯЧА ЛЮБОВ Ти десь поруч. Мовчиш ти, як поле. Ніжний подих мене обійма. Та не бачу тебе я. Довкола – пітьма. Пригорнися […]...
- НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...
- 1. ПРИСВЯТА Тут все з дитинства серцеві знайоме. Все, як було колись, воно моє, але між брів лягла тривожна втома, та, що […]...
- “Сива стомлена сутінь снігів…” Сива стомлена сутінь снігів, Слід сорочий і лисячий слід. І під крилами хмар-снігурів Сонця зимнього жевріє глід. Сиво як… сивосниву […]...
- “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
- “Уже в полях літає павутина…” Уже в полях літає павутина, уже твоя улюблена долина немов годинник – велет з далини, а тінь біля самітньої сосни […]...
- МІЖНАРОДНА ПОВІТРЯНА ТРАСА Лягає наш літак у вишні на вивірену трасу закордонну. Внизу поля. Неначе уві сні, лечу я обіч батьківського дому. Між […]...
- РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...
- НІЧ Ніч. Замовкли денні речі… Надокруг німа стіна… Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна. Та годинник однотонно Гомонить, знай,- цок […]...
- ХВИЛИНИ Якби мої думи німії Та піснею стали без слова. Тоді б вони більше сказали, Ніж вся отся довга розмова. Якби […]...
- КАНАДСЬКА ГЕОГРАФІЯ (Назвознавчий вірш) Саскачеван, Восетна й Саскатун Для мене повні індіянських лун, Та Вільна, Мирнам, Ярослав, Лужани Беруть верхи найбільшої пошани. Я б […]...
- “Виснажується день…” Виснажується день, забарвлюється тиша, крізь глицю швидко дише – колише павука в розірваній мережці, і полум’я зника в зотлілій головешці. […]...
- “О рідна мово, скарбе мій!..” О рідна мово, скарбе мій! В мертвотних напастях чужини Ти – мій цілющий, мій єдиний Душі підбитої напій… Нехай гнобить […]...
- ЛІТНІЙ РАНОК Тепле сонце встало пишно; Одягається розкішно В яр* і золото долина, – Встань і ти, моя дитино! Ранку тратити не […]...
- ХЛОПЧИК С. І. Олійникові Може, чоловікові два голочки… Штаненят не носимо – лиш сорочку. Не герой ще хлопчик той і не […]...
- 2. ПРОЛОГ Нехай за обрій нас дороги зовуть, ведуть, на крилах мчать – але на батьківські пороги судилось нам із них вертать… […]...
- ПІСНЯ ПРО РУШНИК Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене […]...
- “ТРАВІАТА” Безголосне, мов сон, у хату Вкотився смерк. Високі стіни Прибрались в довгі сірі тіні, Запах камелій плив в кімнату. Блідава […]...
- “Бур’ян, трава, дрімота…” Бур’ян, трава, дрімота. Тут молодість гуляла І хвіртку як ворота До раю, відчиняла. Стою у запустінні, Пригадую колишнє. З минулого […]...
- І будеш ти як провидець ділити свій отченаш і будеш ти як провидець ділити свій отченаш на біле і на червоне на страх і на суєту і вірити […]...