Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДРОЖАННЄ ДУШІ

Так ходила по алеї, та займати я не міг! Чистий
ангел-білосніг!.. Млів я, дивлячись на неї, плили
сльози з віч моїх, заросив я слідки ніг…
Поверталась, усміхалась –
та займати я не міг!..

Та й над море сіла, пала – задивилась сумно в
даль. Так на мене мала жаль – в шумі моря щось
співала, з личка іскрилась печаль і мигтіла, як
опаль…
То тремтіла, то красніла,
то гляділа сумно в даль…

Нагло пирхла щебетушка, вже займати я не міг!
А лишила мов на сміх білу шарфу з капелюшка –
плили сльози з віч моїх, цілував я слідки ніг…
Улетіла пташка біла –
вже займати я не міг!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

ДРОЖАННЄ ДУШІ - ПАЧОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ