ДО РИМСЬКОГО ПАПИ, ЯКИЙ ВИГАДАВ ЦЕЛІБАТ
Де ти, омильнику, бачив тварину яку чи рослину,
Що залишить по собі не захотіла б дитя?..
Скнів би, напевно, і я без дружини, цнотливий самітник,
Вірячи в цноту твою й менших понтифіка слуг.
Та неудовзі побачив байстрят, яких ви наплодили:
Шльондри у них матері, ну а батьками є ви…
О, я втечу від Содому цього і слуги його прудко,
Житиму так, як мені Бог і природа велять.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Жив один лис який умів писати…” Жив один лис який умів писати і він писав у шкільному зошиті про осінь носив під пахвою зошит і олівець […]...
- ЯКИЙ ЦЕ СПОСІБ І ЯКИЙ НАРОД? Загадка Подумай, не ломися без пуття в незамкнуті самими нами двері. Звичайне слово – спосіб відбиття малюнків, літер, знаків на […]...
- МИТЬ Втечу в країну землетрусів, Породичаюся з вогнем, Залишивши несправжніх друзів, Рядки несправджених поем. В непризвичаєні потреби, В незаспокоєні краї Втечу […]...
- ДНО ПЕКЛА на дні пекла люди квасять капутсу і плодять дітей кажуть холодно як у пеклі або вчора був пекельний день кажуть […]...
- Який милий і мудрий фацет який милий і мудрий фацет не з показних мудрагулів а таки справді мудрий одразу видно щоз доброго тіста уважний і […]...
- ДЕНЬ. ЯКИЙ ЛЮДСТВО НЕ ЗАБУДЕ Боже! Ти є в небесах чи немає? Вийшовши в поле, молюсь, як завжди, Силі, що землю в долонях тримає – […]...
- ЛИСТ МАГИСТРА ГЕОРГІУСА ЗІ ЛЬВОВА З РУСІ ДО МАГІСТРА МИКОЛИ ЧЕПІЛЯ З ПОЗНАНІ, ЯКИЙ МЕШКАЄ У РИМІ ЛИСТ МАГИСТРА ГЕОРГІУСА ЗІ ЛЬВОВА З РУСІ ДО МАГІСТРА МИКОЛИ ЧЕПІЛЯ З ПОЗНАНІ, ЯКИЙ МЕШКАЄ У РИМІ (від 6 лютого […]...
- ІЗ ЧЕЧНІ ПРИХОДЯТЬ ДОМОВИНИ Із Чечні приходять домовини – Діти України, як вуглини, Вгорнуті в російську корогву. Плачте, матері, й копайте ями, І хрести […]...
- ВАРІАЦІЇ 1 Стих водоспад. Коли вляглася піна, побачив я над прірвою жінок. І ліс уздрів їх. Відступив на крок і впав […]...
- “Ось той ліс, який мене стрічав…” Ось той ліс, який мене стрічав Шумом листя і гойданням трав, Морем квітів, щебетом пташини, Голубим джерельцем із долини. Натомившись […]...
- Якщо у тебе є який талант Якщо у тебе є який талант, То будуть вороги обов’язково, Бо бездарi вiд заздрощiв готовi Паплюжити й ганьбити все пiдряд....
- “Який глибокий ти даруєш спокій…” Який глибокий ти даруєш спокій, Моя далека вечорова зоре! Я бранець твій, як серп оцей широкий, Що стелиться за обрій, […]...
- З РЕЧЕЙ ПОЛОНУ З речей полону я звільнитись хочу В країні цій багатій на всі речі. Це може вам здається недоречі- Та я […]...
- “Світ який – мереживо казкове!.. “ Світ який – мереживо казкове!.. Світ який – ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. […]...
- СВІЧНИК В цій церкві на стрімкому горбі Довбуш уперше побачив Дзвінку. Тут ялівцем його серце Затріщало у ватрі жаги. Це каміння, […]...
- ЧОЛОВІК РОДИТЬСЯ Хоч ще не став собою, на те, щоб ним стати, виконує своє перше завдання, повзе під гору м’яса, дорогою теж […]...
- ДЕРЕВО Ось це дерево. Розлога крона. Кора гладенька, тепла. Я посадив його В день народження моєї матері. Це було давно: Мама […]...
- “Учора ще я в цьому колі жив…” Учора ще я в цьому колі жив, Я думав: що ж, міщани, ну, міщани, Із пледами, торшерами, борщами, Вареннями з […]...
- ЗАГОВОРИ “Заговори, щоб я тебе побачив”. Сократ Заговори, щоб я тебе побачив, І прочитав життя твойого стих. То, може, Словом, скорбним […]...
- “Матері не вмирають…” Матері не вмирають. Матері не сплять. День і ніч матері в узголів’ях стоять Над нашим сумлінням, Над мислями й долями, […]...
- П. С Не жаль на злого, коло його І слава сторожем стоїть. А жаль на доброго такого, Що й славу вміє одурить. […]...
- “О люди! люди небораки!..” О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Вночі і […]...
- НОМЕР Я особовим номером навік, Немов тавром, позначений цинічно – І не на те, щоб з каторги не втік, А щоб, […]...
- ПРАДІД Космач іноді видається мені древнішим від Києва… А в якому столітті загублене його заплічне мале село, де з прадіда всі […]...
- ЖАСМИН Терпко пахне жасмин коло хати, Хто його посадив – не згадати. Та щоразу, як він зацвітає, У дитинство душа повертає. […]...
- СПОВІДЬ Як не жилось мені – не заздрив я нікому, Я тільки ним живу і житиму незмінно,- Воно мені – як […]...
- ПЕРШ, НІЖ ПІВЕНЬ ЗАПІЄ Петро – не Юда. Він любив Учителя. І вуст він зроду був би не отверз. …Коли вели Ісуса до мучителя, […]...
- “Листкові колонові мітри…” Листкові колонові мітри Стрясають росу. Я йду говорити сама З батьками богів. Упало між нами мандаринкою Ваше ім’я, І Зевес […]...
- “Одквітували сливи й вишні…” Одквітували сливи й вишні, Осипались, як дні колишні. І під могильними хрестами Лежать мої діді з батьками. Дивлюсь на зорі […]...
- МЕЖИРІЦЬКІ ГОРИ Гори – Як груди матері. Коли втомлять Далекі шляхи, Нахолодить Буденна утома, Прийду до старого Межиріча, Прихилю свою голову До […]...
- Сьогодні час вимірюється в крилах сьогодні час вимірюється в крилах кого накриє тому й україна не говори нікому моя мила що нині тут не буде […]...
- “сьогодні час вимірюється в крилах…” сьогодні час вимірюється в крилах кого накриє тому й україна не говори нікому моя мила що нині тут не буде […]...
- “У срібне царство цвіркунів…” У срібне царство цвіркунів Од вітру голубого Упав інжир і розімлів, І не сказав нічого. Його понюхала оса Своїм жовтеньким […]...
- ВІЗІЯ АПОКАЛІПСИ Метастази міста вростають у тіло, Божевілля клітин хмародерами дразнить небо, На груди давлять бетоном дороги, Пропасниця підземок стрясає утробу, Сонце […]...
- ПОЕТОВІ Зима. Мороз. Сніги і вітер, Замерзло слово на льоту, Упало на папір між літер, Сковзнулось по буття льоду. Заснуло все […]...
- ПРОЩАННЯ Твоя рука привітно і тривожно Метнулася з вагонного вікна. Не можна крикнуть і почуть не можна Що на прощання змовила […]...
- САМОТНЯ ТОПОЛЯ НА БЕРЕЗІ ОЗЕРА Ще змалечку нордом хилитана й гнута, Стоїть вона, смоку напившись, руда. І листя, як миті, яких не вернути, На стрижений […]...
- НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ БУЛЬВАРІ Прощай бульвар, окраса міста, Що сяйно квітами горів. Зелена віхола іскриста, Птахів у небі диво – спів. Прощай бульвар… Метал […]...
- “Важко прокинутись і піти…” Важко прокинутись і піти в ранок похмурий. “Де мій коханий?” – питала ти сторожа мурів. Вічна сторожа, звісно, не спить. […]...
- НАД РЕЙДОМ Бухта зачовнена й жвава. Катери воду січуть. Чуть Як стогнуть сирени і давлять. Шумують гвинти у вирах. Бухта ворушиться прудко. […]...