Автор: ОНКОВИЧ ДМИТРО

То давно було, Було, відгуло. Але в спогад вперто лізе: Гільзи, гільзи, Гільзи, гільзи. Сплюснута, з пробитим боком Гільза світила […]

Камінь і камінь. Перший і другий круглий. Тільки перший ледачий – То камінь лежачий. А другий камінь, – як його […]

Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]

Це сьогодні не всім відоме. Дивлюсь у кого димить комин. Не видно. Біжу аж на край села. Хатина мала. Ще […]

Хтось фарбу червону розлив на асфальт. Прохожі ногами її рознесли. Бачу ступні, ступні, ступні. І серце стискає: Вони кров’яні. В […]

На широкім тапчані було місця мало – Мама хрестом лежала… Жебрак – із сусіднього села сивий дід Хомко – На […]