“О принесіть як не надію…”
О принесіть як не надію,
То крихту рідної землі:
Я притулю до уст її
І так застигну, так зомлію…
Хоч кухоль з рідною водою!..
Я тільки очі напою,
До уст спрагнілих притулю,
Торкнусь душею вогняною.
12.IX.1921
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Половецька неволя Під палким, південним сонцем На чужий, далекий Дон Сумно-сумно, як на страту, Йдуть невольники в полон. На руках у їх […]...
- “Я в пазуху зайду тайком…” Я в пазуху зайду тайком, Неначе злодій до комори. Там пахнуть груди молоком, Між травами гуцульські гори. Нічого більше там […]...
- ДО ЯЗИКОВА Язиков, хто подарував тобі талан твій заповзялий? Ти, мов дитя, в чаду забав, де зайвий дух і силу взяв, і […]...
- “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
- ЧЕКАННЯ Виблискує холодом трубка, мов кольт, У пальцях – напруга на тисячу вольт. Пронизує блискавка праве плече, Торкнусь телефону – морозом […]...
- “Чим глибша людина, мій Друже…” Чим глибша людина, мій Друже, – Тим більше спроможена страждати: Бо приязнь – неначе відкраяти Окраєць свойого “я” й прийняти […]...
- ПОЕЗІЯ Крізь туман загуслий Таки долетів! Бусел ку мій, бусле, Чи пив ти, чи їв? Обступили тучі Та й зо всіх […]...
- КОНИ ПРИВЕРЕДЛИВЫЕ Вдоль обрыва, по-над пропастью, по самому краю Я коней своих нагайкою стегаю, – погоняю, – Что-то воздуху мне мало, ветер […]...
- Вітри Азії Колони з базальту. Фасади палаців На перехресті. Й вітри, Які супроводжують кочовиків, Що випалюють культури Правом сильного. Циклопічні мури, вкриті […]...
- СВЯТА РОЗА над аналоєм звела крила голубка і несеться про Агнця вість навіщо мені віщий лет бабруна кухоль жіночої долі золоті балюстради […]...
- Я розмовляти починав російською Я розмовляти починав російською: Була евакуація, війна. Російська школа, потім вуз російський, Мені була мов рідною вона. В десятому коліні […]...
- “Відколи не стало мами…” Відколи не стало мами, Я часто дивлюсь ночами У місячне сиве небо, Що манить мене до себе Пульсуючими зірками, І […]...
- “…і знову ти прийдеш…” …і знову ти прийдеш така тендітна як дівчинка-стеблинка вдихну терпкий цей аромат життя губами торкнусь троянди пелюсток едему сад затьохкає […]...
- НА СПЛАВІ Тут зараз тихо, тільки грають води, Бо сплав почнеться хтозна ще коли, І в формі віял скріплені колоди Край берегів […]...
- КРИК ЧОРНОБИЛЯ В цих лісах безборонно гасають вовки, наче рейнджери. Заблоковану зону обходить здаля навіть дощ. Лиш тутешні зозулі, що звуться “лічильники […]...
- КРИНИЦЯ У ЖОВТНЕВОМУ “За Борисполем, на озерах, качви тієї, як хмари. Як посідають на воду, ну, як тої ряски, одне одного так і […]...
- “Глузуйте, кпіть над рідною землею…” Глузуйте, кпіть над рідною землею, Вкривайте склом і терном нашу путь, Вбивайте нас байдужістю своєю, – Презирством діти вас уб’ють. […]...
- ІІІ. “Люди різні між нас бувають…” Люди різні між нас бувають – Симпатичні, гарні, чудні. Дні за днями, бува, куняють, А живуть лиш у мріях та […]...
- “Облітає цвіт вишневий…” Облітає цвіт вишневий у траву, у чисті води, над бентежною душею кружеляє в хороводі. Я ловлю пелюстки білі, за весною […]...
- “Каравани хмар небом туляться..” Каравани хмар небом туляться, Над Карпатами – зорепад. А моя любов щемно журиться, Що уже прийшов листопад. Золотим вином серце […]...
- ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ Давно, ще хлопчиком, повітряного змія Пустив я в небеса, і, злинувши в блакить, Він загубився, зник, немов дитяча мрія, Що […]...
- “3. бо я…” бо я перебреду водою снів шукати за його можливістю водою снів шукати за його присутністю бо я росту бажанням плоті...
- “Де ти, хато бабина стріхата?” Де ти, хато бабина стріхата? Де твій бовдур в сажі, чи димар, що курівся димом волохатим до осінніх чи зимових […]...
- ДОРОГА Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]...
- ВАРИВОДА Увійшов поважний дядько до їдальні зранку. Пильним оком подивився на офіціантку. – Скиньте, – каже, – цей передник в білому […]...
- “Ми живемо в межиріччі ста століть…” Ми живемо в межиріччі ста століть, Сто віків лежать за нами, наче гори. Я зірву для тебе яблуневий цвіт І […]...
- ОБОЛОНЬ Наш будинок – просто над рікою, І вночі, коли стихає місто, З-поміж верб, сяйнувши над водою, До балкона підпливає місяць. […]...
- ЖИТТЯ Я пізнавав життя в полоні ностальгії, В тужбі за волею, у вогнищі сухот,- Як потопельник, плив із каменем на шиї, […]...
- “Я важко жив. Мені було…” Я важко жив. Мені було Не до розваг у світі цьому, Де так сплелось добро і зло, Як світло й […]...
- “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...
- “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
- “Десь там село за горбами далекими…” Село на нашій Україні… Т. Шевченко Десь там село за горбами далекими, Мрякою вкрите глибокої осені, Блимає вогниками невгасимими. Нині […]...
- “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
- ВЕСЕЛКА Дощу гребені висять над водою, Та не торкають скло неповорушне. Це казка: небо кидає на річку Із сонця яблука, м’ячі, […]...
- Скорбна Мати з Юкатану З бородавок вулканів – дим вужами Майоліковий тьмарить обрій, І кухоль груди черпне болю Струмків незнаної землі. Ось вона йде, […]...
- СТРАТА ще пострілів не було копали яму за його спиною а як скінчили побачили що не могила то що на дні […]...
- “З бородавок вулканів – дим вужами…” (Скорбна Мати з Юкатану) З бородавок вулканів – дим вужами Майоліковий тьмарить обрій, І кухоль груди черпне болю Струмків незнаної […]...
- ВЕСНА Пам’яті сестри Наталки Чом мертві по плачуть, не стогнуть – може б, скаргу почув я від тебе хоч раз! Під […]...
- Речі присутні і відсутні вони виливаються в єдину течію затоплюючи межу між явою і маренням вже та ріка нам до плечей […]...
- ПРОРОК Не сняться літа дитинні, Не маряться дні юнацькі. Дівчата з горбів зелених Давно не сходять до танцю. Давно не збирають […]...