“Дві хмароньки пливли кудись…”
Дві хмароньки пливли кудись
В убранні золотім
І мовчки зупинилися
Над краєм чарівним.
Річки ясні жемчужились,
Шуміли і пливли,
Лани зливались з луками,
Пахтіли і цвіли.
І довго ще дві хмароньки
Стояли мовчки вряд
І, пливучи, спинялися,
Щоб глянути назад.
Дивилися, а горенька
Не видко їм було:
В кущах воно гадюкою
Плодилось і жило.
1905
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Раз високо над горами…” Раз високо над горами, Уранці по весні, Дві хмароньки пливли кудись, Як янголи ясні. Удосвіта дві хмароньки Зустрілися вгорі І […]...
- “Пливли ми ввечері лиманом…” Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом уже Туреччина була. Співали пісню ми про […]...
- Трагічне покоління Воно жило і в боротьбі, І в муках рабського терпіння, Та не зневірилось в собі – Моє трагічне покоління. І […]...
- СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...
- Вечір (“День відходить, кудись поквапившись”) День відходить, кудись поквапившись. Вечір. Тиша. Тебе нема. І в рояля холодні клавіші білі-білі, немов зима. Три зорі, мов тугі […]...
- НА ЧУЖИНІ Пливуть по небу хмароньки В далекії краї, Летять із їми думоньки Щочаснії мої – Туди, де та криниченька Холодная дзюрчить, […]...
- “істинно кажу тобі – зима…” істинно кажу тобі – зима так і час переступає тричі і нікого вічного нема нині понад нами чоловіче все воно […]...
- САД (Уривок) В огні нестерпної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили […]...
- “Немовби й світу вже нема…” Немовби й світу вже нема – Ані Москви, ані Парижа. Є тільки хуртовина хижа Та ця серед снігів тюрма. Можливо, […]...
- ІГРАШКА All the king’s horses and all the king’s men couldn’t put Humpty together again. Різьблена, дерев’яна, цвяхована чорною бляшкою, сувенір-люлька […]...
- КАХЛЯНА (ТОСКНА) БУКОЛІКА Лубочки стишені, пастуші вже не диктуєш ти, лиш порожніють з тютюнцем папуші, і сохнуть чарочкам роти. Тож дай мені ще […]...
- НА УЗЛІССІ Відхилялось чисте небо – жовтий полог йшов у літ, і світився в півня гребінь під вікном, як первоцвіт. Дивно нам […]...
- “Цей мох – на двох…” Цей мох – на двох; куди не глянеш, стоїть притомний літ весняний, хоч до весни – гай-гай!.. колись… З беріз […]...
- МАЙЖЕ КАЗКА Коли і де, і у якім столітті (Чи на землі, чи, мо’ й не на землі) Те грішне “я” жило […]...
- ДІТИ Вночі почувся крик: “Горить! Горить!” На поклик вибігли батьки і діти. Батьки спинились. То сусід горить. А до вогню помчали […]...
- “Іржавіють ключі від нашої господи…” Іржавіють ключі від нашої господи, де всі кутки злились у спільний день відходин, де черствіють шибки і струхлявілі сходи ведуть […]...
- ПОВЕРНЕННЯ Я йшов і йшов по синім узбережжі, Мовчали гордо скелі кам’яні. Лиш паморозь осіння на одежі Та сутінки і марення […]...
- ГАЙДАМАКИ (Інтродукція) Була колись шляхетчина, Вельможная пані; Мірялася з москалями, З ордою, з султаном, З німотою… Було колись… Та що не минає? […]...
- ВИГАДКА Аж не віриться… Людоньки! Царство природи! Запахущі гаї, і луги, й солов’ї, І нелякані трави, й неторкані води… І сліди […]...
- У ГОРАХ У нас у горах, пани-браття, Раз виводились сокол и; Тепер не мають і коли Про теє люди споминати… Минув наш […]...
- Люблю України коханої небо Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, для себе ж […]...
- МАРКОВА СКРИПКА Сумління – річ тендітна і марка. Вже дехто з нього й пилу не стирає. Маркові що? Є скрипка у Марка. […]...
- “Коли на долоню наклоню чоло…” Коли на долоню наклоню чоло, То все привиджається рідне село. І стежечка кожда і кождий куточок, Хатинка старенька і темний […]...
- “Опівночі до тебе…” Опівночі до тебе Я питався доріг, Щоб звалитись, як з неба, Як на голову сніг; Щоб шептала зраділо Ти слова […]...
- КАРАСІ В. Чапленкові Я приглядавсь до річаного плеса, Йдучи між плавнями в обідню пору. З-під ситнягів зелених табунами Рожево-срібні брались карасі. […]...
- ГУЛЯНКА Вже не по першій п’ємо отсе чарці; Так ізгадаймо про дещо ми, братця, Щоб воно з нами шуміло, гуло І […]...
- ВІЙСЬКО (Звучить як міт) Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]...
- “Що сталося? Чи Сонце другим боком…” Що сталося? Чи Сонце другим боком Зненацька обернулось до людей? Вони на себе ніби ненароком Сьогодні подивились іншим оком,- Пробилось […]...
- Постать голосу Я ніколи ні про що не запитував ні в тиші, ні в грому, які жили зі мною поруч. Я мовчки […]...
- ЛОША Закохалася в лоша блискавка. Вона – блискавка, а воно – лоша. В нього – грива з шовку чорного, В неї […]...
- “І звідкіль воно хмара волохатая…” І звідкіль воно хмара волохатая Та моє серце тужно облягає?.. – Ох, було б тобі, перше чим кохатися, Та напиться […]...
- ОЧІКУВАННЯ Знову марчіє трава, всюди присутність утрати: час нерозталим словам з листям – назад прилітати. Затінок власних дерев вічно з собою […]...
- ЄВРОПА Зрадлива й вірна ти, ненависна й кохана, Свята й обмацана руками королів, Я знов до тебе йду шляхами Чінгісхана, Сусід, […]...
- ЛЮБОВ роби лиш так щоб не було дитини роби лиш так щоб не було дитини це неіснуюче немовля як більмо в […]...
- САМОТИНА Люба подушечко, сестро моя самітненька! Де мій коханий! Скажи, де коханнє кохане? О, та й доріженька ж милому! О, та […]...
- БЕЗЗАКОННЯ Йому не вірили – і розп’яли За те, що він шукав у них довіри, Цинічно душу мацали, коли Воскрес,- бо […]...
- ДОРОШЕНКО Є. Маланюкові “Занадто панська – Польща. З нею важко. Гидке – московське: вірний твій холоп, Сміття твоє, підніжок твій Івашко. […]...
- НА ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА МАРУСІ БОГУСЛАВЦІ Були у бронзі королі й поети, І, вибачте, улюблені хорти. Та серед людства цілої планети Де й хто увічнив подвиг […]...
- ЗМОВА КВІТОК Раптово на Бесарабці зникли всі червоні троянди. Гриби з лісу поприбігали і дивилися на диво, бо всі троянди побігли в […]...
- ОСІННЯ ДОРОГА Осінь прийшла тепла і ніжна, як живіт коханої жінки. Мов руки зламавши в ключицях, проплив журавлиний ключ. Дві верби спинились […]...