Автор: МИСИК ВАСИЛЬ

Глухе падіння яблук, мовби крок Годин нічних, коли з німого глибу, Як сім’я всесвіту, струмки зірок Спадають на земну родючу […]

Так, мабуть, і в часи Бояна Квітчалася пора весняна, І накрапали молоді дощі, І хмари насувалися з Таращі, І яструби […]

Одживають печальні, сірі – Й безконечно буйна, жива Над усім в голубім безмір’ї Проростає трава. Проростає, насичена кров’ю, Однотонне, забутньо […]

П. Тичині Ой стара бабуся – дев’яносто. Нажилась на світі, що й казати. Не так нажилась, як наробилась – рук […]

Вітрила напнуто. Вже всі готові в дальню путь. Борти фарбовані давно вже в тишині просохли. Вітрила напнуто. А вітру все […]

Під Івана Купала в гарячі ночі Тьма згусає в дібровах. У травах, в клоччі дрібнолистих кущів, над димком болот, над […]

Копаються гави в одвійках, І скляно дзвенить од стежок. Спокійно по косих лінійках Спускається перший сніжок. Шликами стовпці голомозі Вбирає […]

Чую, чую – крізь дим і дзелень, крізь гудіння землі невпинне, – мов блакитний рогаль-олень у вітрах понад нами гине. […]

Що ж, запрягай корівок, Трохиме, пора вирушати! Хмар порідшало, тільки на грецькому темно ще. Як же Всім дощі ці увірились! […]

Сорочка прилипає. Гаряче. Стовпіє сонце в плесі. Налилося І втомно жнивареві на плече Злягає огрядне, важке колосся. Повільний вітер ледве […]

Тьмяно горбиться степ і повітря гусне. Десь погримує. Горбляться синьо гори під задимленим і неспокійним небом. Далеч криючи широко й […]